Бізнес-евакуація

Нині у Вінниці успішно працюють 25 приватних підприємців та п’ять юридичних осіб, які переїхали зі сходу країни. Серед них — потужне і єдине в Україні науково-виробниче підприємство “Пірена”, яке одягає і забезпечує протипожежними засобами не лише українських, а й казахських і грузинських пожежників. Підприємство евакуювали після того, як в Сєверодонецьку (Луганська область) почали створювати так звану ЛНР. На Вінниччині підприємству надали казарми колишньої військової частини у селі Якушинці (п’ять кілометрів від Вінниці). І хоча Сєверодонецьк уже давно контролює українська влада, повертатися назад “Пірена” не збирається.

Станом на 1 листопада 2014 року в Луганській та Донецькій областях було зареєстровано 145452 підприємства. За даними моніторингової комісії ООН з прав людини, у жовтні 2014 року через бойові дії майже 40 тисяч представників малого та середнього бізнесу вимушено припинили діяльність, у результаті сотні тисяч людей залишилися без засобів для існування. Генеральний директор ТОВ НВП “Пірена” Олександр Грищенко каже, що і його компанія втратила левову частку працівників. До Вінниці переїхав тільки “мозок” підприємства.

“Ще рік тому на виробництві працювало 100 осіб, на переїзд погодилися понад десяток, але до Вінниці прибули лише семеро провідних спеціалістів. Головною умовою відбору для переїзду була проукраїнська позиція і бажання працювати, — каже Олександр. — На жаль, чимало наших працівників мали сепаратистські настрої. Вони підтримували бойовиків, давали їм гроші, харчі. З такими людьми йти далі було неможливо, ми мали різні погляди на життя.

Цей урок став для підприємства своєрідним поштовхом, можливо, навіть переродженням, адже тепер ми відновлюємо не лише виробництво, але й політику компанії. Поступово стаємо на ноги, хоча встигли перевезти тільки готову продукцію зі складів, документи і найважливіше обладнання. Наші цехи зі швейними машинкам, верстатами, інструментами у Сєверодонецьку розграбували”.

Вінницю луганське підприємство обрало не випадково. Врахувавши вигідне географічне розташування, зручні транспортні розв’язки, наявність кваліфікованої робочої сили, сировинну базу, засновники підприємства були одностайні у тому, що бізнес-активи варто переводити в центр України. А після розмови з представниками місцевої влади, яка гарантувала їм підтримку і допомогу, рішення було остаточно ухвалено на користь Вінниці.

“Під час перереєстрації бізнесу ми не зустріли жодних перешкод з боку представників місцевої влади чи державних структур. Ніхто нічого не вимагав і не висував ніяких умов. Нам навіть безкоштовно запропонували розробити маршрут евакуації, підібрати найкращі шляхи з точки зору логістики. Ми були приємно здивовані, — зізнається Олександр. — Зараз усі працівники, які переїхали, знімають житло. Щоб полегшити адаптацію, ми підняли їм заробітну плату. Штат поступово розширюють. Нині на підприємстві працює 30 осіб, до кінця року плануємо подвоїти їх кількість. Виготовляємо орієнтовно 30 найменувань власної продукції. Окрім цього, представляємо на українському ринку польські та білоруські торговельні марки”.

Для підприємців із зони конфлікту, які мають бажання перереєструвати свій бізнес у Вінниці чи Вінницькій області, в регіоні планують створити центр адаптації бізнес-переселенців. Він надаватиме послуги консультаційної допомоги та доступу до пільгових кредитів, які виділятиме Європейський Союз під 6—10 % у вітчизняній валюті. Таким чином в області сподіваються вирішити одразу кілька проблем: працевлаштувати вимушених переселенців, отримати нові робочі місця для вінничан та створити сприятливий інвестиційний клімат у регіоні.

Олеся ШУТКЕВИЧ