Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Для чого Росії фронт у Лівії

[10:30 31 марта 2017 года ] [ Тиждень, 29 березня 2017 ]

Кремль розширює географію своєї військової присутності на Близькому Сході.

Росія не зменшує свої апетити за кордоном. Здається, ведення невеликих війн залишається для Кремля єдиним інструментом міжнародної політики та заробітку.  

Так, нещодавно в ЗМІ з’явилася інформація щодо перекидання військових до Єгипту, ближче до кордону з Лівією. Мова йшла про невелику групу (близько 22 осіб) спецпризначенців та БПЛА на базі в місті Сіді-Баррані. Крім того, повідомлялося про російський транспортний літак та БПЛА на авіабазі на Заході Єгипту, які були виявлені американською повітряною розвідкою.

Під час слухань Комітету сенату США зі збройних сил начальник Африканського командування ЗС США генерал Волдгаузер заявив, що “Росія намагається вплинути на вирішення, хто саме і яка саме сила прийде до влади в Лівії. Вони працюють над цим.” На думку американських політиків такі дії РФ схожі на те, що робить Кремль в Сирії. “Це найкраще порівняння”, — зазначив генерал Волдгаузер в сенаті.

За звичною схемою, російська сторона спростувала будь-які повідомлення щодо розгортання своїх сил в Лівії. На запитання стосовно БПЛА та спецпризначенців прес-секретар президента РФ Дмітрій Пєсков відповів лише “Ми не маємо такої інформації”. Схожу точку зору поширили й у силовому відомстві Єгипту. Не підтвердили ці дані також у Міністерстві оборони РФ та у комітеті Ради федерації з міжнародних справ. Своєю чергою російські політичні експерти одностайно назвали такі новини частиною інформаційної війни Заходу проти РФ.

Разом з тим, Росія не заперечує чисельні контакти з єгипетськими та лівійськими військовими, інтенсивність яких значно зросла останнім часом. Не заперечується і зв'язок із командувачем Лівійської національної армії (ЛНА) представником угрупування “Аль-Фараджан”,  генералом Халіфа Хафтар, який може розглядатися російською стороною, як заміна дружньому до СРСР, а пізніше й до РФ, Каддафі. Підтвердженням такого ставлення до  ймовірного нового лівійського лідера є візит Хафтар до Москви в червні 2016 року, подробиці якого Кремль не розголошує.

Чим може бути корисною Лівія для Росії. Крім вже згаданого історичного зв’язку, якій бере початок ще з радянських часів, існують багато причин, чому для РФ важливо закріпитися в цій арабській країні. Головною можна вважати економічну цінність Лівії, а точніше її нафтовидобувний потенціал. Тут найбільші в Африці запаси нафти, до початку війни в 2011 році в країні видобувалося близько 1,6 млн барелів нафти за добу. Тому контроль над цією територією є вкрай важливим для нафтозалежної економіки РФ — це й доступ російських компаній до лівійських запасів і усунення країни-конкурента з ринку, що в перспективі відкриє можливість підняти ціну на сировину. Не дивно, що найбільш запеклі бої в Лівії зараз точаться саме за контроль над нафтовидобувними об’єктами. Так, в середині березня Хафтар розпочав наступальну операцію, результатом якої стало захоплення двох важливих портів з нафтотерміналами — Рас-Лануф та Ес Сідер.

Крім того, існує і певний політичний аспект — підтримка ЛНА з боку Кремля розглядається як противага до Уряду національної єдності в Тріполі, якому допомагають країни Заходу. Це протистояння Москви та Вашингтону можна простежити зараз практично в усіх країнах “Арабської весни”. Втім, Росія лише зайняла місце в політичному вакуумі, що склався останнім часом довкола країни. Адміністрація Трампа зосередилася виключно на боротьбі з ІДІЛ. “(Тероризм — прим ред.) Це небезпека не лише для Лівії, а й для регіону і усієї міжнародної спільноти. І його (Трампа — прим. Ред.) це непокоїть так само як і нас”, — так прокоментував дії Трампа міністр закордонних справ прозахідного уряду Лівії Мохамед Сіяла. А в політичному плані Америка, як і в Сирії, не може визначитися із своїми пріоритетами і тому втратила ініціативу.

Зусилля ООН по врегулюванню конфлікту, який триває вже більше п’яти років, також виявилися марними. Недивно, що така ситуація дуже сприяє діям РФ. Успіх в Лівії дозволить російським політикам змістити акценти з відповідальності за гуманітарну ситуацію в Сирії на підтримку Кремлем боротьби з ІДІЛ, а також знов показати себе на міжнародній політичній арені в ролі миротворців, що борються із наслідками агресивної політики США. При цьому Росія додержується цікавої тактики — надає військову допомогу силам Халіфа та одночасно укладає контракти з бізнесменами Тріполі. Розподіляючи таким чином свої політичні інвестиції, своїми діями Москва фактично лише збільшує розкол країни.

Але Кремль готується не лише до дипломатичних баталій. Це підтверджують нещодавні навчання десанту, флоту та авіації РФ, що відбулися на мисі Опук в Криму та полігоні “Раєвський”. Особливістю даних навчань можна назвати відпрацювання висадки підрозділів з моря та повітря на необладнане узбережжя з логістичним компонентом. Для цього використовувалися ВДК “Цезарь Кунніков” (вже відомий своєю участю в сирійській операції) та військово-транспортна авіація. Крім 2,5 тисяч осіб десанту були доставлені допоміжні вантажі та 600 одиниць бойової техніки. Крім того, в рамках підготовки до навчань з особовим складом ПДВ проведено інтенсивні заняття з англійської мови. І хоча офіційне формулювання задуму навчань — боротьба з тероризмом, характер завдань говорить про інше.

Скоріш за все, відпрацьовувалося перекидання великого штурмового підрозділу на значні відстані за підтримки флоту та авіації — все, що може знадобитися під час операції на середземноморському узбережжі Лівії. Ймовірно, Москва розраховує на певну реакцію з боку західних країн, адже крім питань десанту були тренування відбиття масованого ракетно-авіаційного удару, для чого була перекинута змішана авіагрупа з 19 літаків, частина з яких подолала більше 4000 км із дозаправками. До речі, самі навчання збіглися з черговим загостренням у східній частині африканської країни.

Що може дати РФ лівійська кампанія? В разі позитивного для Москви закінчення операції — зниження ефекту від міжнародних санкцій (через поступове підвищення цін на нафту) та отримання Кремлем додаткових дипломатичних важелів на міжнародній арені. Що було б абсолютно неприйнятно для України. Кращим, з української позиції, міг би бути інший варіант — перетворення лівійського бліцкригу на довгу виснажливу війну за зразком Сирії, який став би черговим обтяженням для російського бюджету.

Юрій ЛАПАЄВ

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.