- Як вийшло, що ви очолили спілку Diia.City United? Хто вам запропонував посаду виконавчої директорки?
— Очолити Спілку мені запропонували засновники, члени стратегічної ради (бізнес-лідери Олександр Косован, Олег Гороховський, Олександр Конотопський, Володимир Многолєтній, Артем Бородатюк, Ден Дмитренко - ІФ-У). Майже з усіма я була знайома ще задовго до її заснування. Ми вже пересікалися раніше: по бізнесу, по моїй роботі в уряді, у соціальних проектах.
- Перед тим, як очолити Спілку, ви займалися проектом Dattalion.
— Я займалася не лише Dattalion. Основний фокус — консалтинг для українських компаній щодо потенційного залучення фінансування та інвестицій з-за кордону, консультувала іноземні компанії в Україні по проектах відбудови. Я також є незалежною членкинею ПрАТ “Укргідроенерго”.
Dattalion — це мій волонтерський проект, і він лишається. Це найбільша база фотографій і відео за час повномасштабного вторгнення. У зв’язку з великою завантаженістю роботою в Diia.City United я передаю свої повноваження в проекті іншій людині. Він продовжить працювати — буде далі збирати фото, відео, свідчення очевидців.
- Скільки зараз членів в Diia.City United?
— У нас зараз 17 членів. Це компанії, які об’єдналися ще до публічного запуску проекту. Я переконана, що ця кількість досить швидко збільшуватиметься. Хоча для нас важлива передусім якість і репрезентативність. Ми бачимо у своїх лавах компанії, що мають сформовану репутацію, поділяють місію нашої Спілки, готові інвестувати свій час, аби Україна стала найкращою юрисдикцією для технологічного бізнесу у світі.
- Тобто ви можете відмовити компаніям, які захочуть долучитися до Diia.City United?
— Звісно. В нас є низка критеріїв, які стосуються і репутації компанії, і інших питань.
- Бути резидентом “Дія.City” — це обов’язкова вимога, аби стати членом Спілки?
— У нас є два види членства. Перший — члени з правом голосу. Вони обов’язково мають бути резидентами “Дія.City”. Другий — асоційоване членство. Воно передбачено для компаній, які розглядають членство, проте вони, наприклад, ще не впевнені щодо нього, або ж компанії, що займаються видами діяльності, на які наразі не поширюється “Дія.City”. Асоційованими членами також можуть стати важливі учасники екосистеми, не зареєстровані в “Дія.City”, — венчурні фонди, private equity фонди, інвестори, акселератори тощо.
- Яким коштом фінансуватиметься Спілка?
— За рахунок членських внесків та партнерської підтримки.
- Якими будуть ваші найперші кроки як Diia.City United?
— Нам важливо показувати результати для наших членів і працювати над їх запитами. Аби з’ясувати, які проблеми найбільше турбують технологічний бізнес, ми провели наше спільне з Міністерством цифрової трансформації України опитування.
Три найбільші питання, що наразі турбують технологічну галузь, — це мобілізація, бронювання і закордонні відрядження. Тому наше найперше завдання — працювати з законопроектом про мобілізацію (урядовий проект закону №10449 — ІФ-У), який був схвалений в першому читанні. Це наш супертерміновий і суперважливий пріоритет.
А ще — збереження режиму “Дія.Сіті” на 25 років, як це передбачає діючий закон.
Наступний пріоритет — спільно з Мінцифрою усунення існуючих багів у тлумаченні законодавства щодо “Дія.Сity”, зокрема щодо неоднозначного тлумачення норм податковою службою. Наприклад, обладнання, що передається спеціалістам, які працюють за gig-контрактами, обкладається ЄСВ, податком на прибуток і військовим збором, оскільки податкова вважає це податковим благом. Ми вважаємо, що це неправильно, оскільки суперечить суті gig-контрактів, які є особливою формою залучення спеціалістів, що поєднує ознаки трудового та цивільно-правового договору. Як при цьому передачу обладнання спеціалісту можна вважати додатковим податковим благом?
Є питання по лікарняних та інші, які потребують системного вирішення. Наше важливе завдання — отримати роз'яснення ДПС або акт Міністерства фінансів України, або Кабінету міністрів, в якому б однозначно давалися відповіді на запитання, що турбують резидентів “Дія.Сity”, і які дали б можливість бізнесу зосередитися на подальшому розвитку, а не на з’ясовуванні цих питань.
- Віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров анонсував створення платформи на кшталт upwork для залучення іноземних замовлень IT-компаніями з України. Ви як спілка також будете просувати це питання?
— Безумовно, глобалізація, інтеграція в європейські і глобальні ринки важлива. Ми будемо підтримувати Мінцифри щодо всіх проектів, які є в рамках нашої місії — зробити Україну юрисдикцією для зростання технологічного бізнесу глобально. При цьому ми маємо першочергово фокусуватися на питаннях, які зараз турбують наших членів.