Постоянный адрес: http://ukrrudprom.ua/digest/V_chomu_buv_nepraviy_Kubv_Abo_yak_provalilas_persha_sproba_realn.html?print

В чому був “неправий” Кубів? Або як провалилась перша спроба реального реформування газової галузі

Бизнес Цензор, 28 сентября 2016. Опубликовано 09:46 29 сентября 2016 года
Всі події, які відбулись з ПАТ “Укртрансгаз” яскраво свідчать про те, що буде відбуватись в Україні, якщо почати впроваджувати реальні реформи.

Ініціативу Міністерства економічного розвитку та торгівлі, яке представляє інтереси держави, як акціонера НАК “Нафтогаз України”, поховали ще на етапі проголошення. І це тільки невеличка спроба почати процес народження реформ української газової галузі.

Чи мали на це право і що пропонувало міністерство та проголошував перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів? Міністерство є особою, яка представляє державу, як акціонера НАК “Нафтогаз України” і має право:

Згідно наказу №1478 від 7 вересня 2016 року, діючи відповідно до наданих повноважень, законодавства України та статуту НАК “Нафтогаз України” міністерство прийняло рішення про віднесення до своєї компетенції призначення органів управління ПАТ “Укртрансгаз” і внесення змін в статут НАК “Нафтогаз України”.

Тобто, мова поки йшла про право Міністерства:

Передача до виключної компетенції загальних зборів питань з призначення посадових осіб оператора ГТС та сховищ ніяким чином не впливає на право НАК “Нафтогаз України” відносно пакету акцій ПАТ “Укртрансгаз”, який залишається у власності НАК “Нафтогаз України”.

Передача таких повноважень акціонеру в особі міністерства відповідає закону “Про ринок природного газу” та Третьому енергетичному пакету, оскільки НАК “Нафтогаз України” не зможе втручатися в оперативну господарську діяльність оператора ГТС.

Саме проти втручання менеджерів НАК “Нафтогаз України” в оперативну діяльність компанії виступає колектив ПАТ “Укртрансгаз” в своєму відкритому зверненні до першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва та голови НАК “Нафтогаз України” Андрія Кобалєва.

Саме такі зміни були обумовлені необхідністю відновлення контролю держави над використанням державного майна — газотранспортної системи та газових сховищ, якими користується ПАТ “Укртрансгаз”. Я писала про це раніше у своїй колонці “Газотранспортна система у тимчасове користування”.

Віце-прем’єр Кубів зробив тільки маленьку першу спробу не підпорядкувати міністерству ПАТ “Укртрансгаз”, а лише мати право призначати членів наглядової ради та правління і затверджувати фінплан. І був абсолютно правий з точки зору діючого законодавства України, імплементації Третього енергетичного пакету і просто державницького підходу до стратегічного активу України.

Абсолютно безпідставні посилання на те, що передача повноважень міністерству щодо призначення органів управління Оператора ГТС призведе до програшу у Стокгольмі. Де зв’язок між призначенням або припиненням повноважень членів наглядової ради і правління ПАТ “Укртрансгаз” і вимог щодо транзиту згідно договору між НАК “Нафтогаз України” та “Газпром” (РФ)?

ПАТ “Укртрансгаз” не має ніяких зобов’язань перед “Газпром” (РФ). Єдина його згадка є у договорі щодо транзиту, де він поряд з оператором системи РФ визначений технічним виконавцем (п.4.6.).

Відповідно до даного контракту, отримувачем грошових коштів за транзит є НАК “Нафтогаз України”, тому позов до Стокгольмського Арбітражу подав саме він як сторона договору, а не ПАТ “Укртрансгаз”.

Безпідставні заяви щодо неможливості отримувати кредити НАК “Нафтогаз України” у зв’язку з прийнятим рішенням міністерства. Відповідно до своїх статутів НАК “Нафтогаз України” та ПАТ “Укртрансгаз” є самостійними юридичними особами, які самостійно відповідають за своїми зобов’язаннями.

У разі отримання НАК “Нафтогаз України” кредитів, гарантії надає держава, а не оператор ГТС (ПАТ “Укртрансгаз”), тому рішення міністерства про призначення посадових осіб ПАТ “Укртрансгаз” не впливає на фінансовий стан НАК “Нафтогаз України” та його зобов’язання за кредитними договорами.

Взагалі прийняте міністерством рішення — це був перший крок до реального реформування газової галузі, створення незалежного оператора ГТС та запровадження дієвої конкуренції.

На жаль, Кабінет міністрів так і не розібравшись до кінця в ситуації і прийняв рішення підпорядкувати НАК “Нафтогаз України” собі.

Хоча треба було б уважно проаналізувати, чому НАК “Нафтогаз України” влаштував такий галас? Чого так боїться НАК “Нафтогаз України”? Може він боїться викриття втрат обсягів газу в газових сховищах, наприклад, так званого буферного газу або готує громадськість до свого програшу в Стокгольмському Арбітражі?!

Марія ЯКОВЛЄВА, член колегії Держагентства з енергозбереження та енергоефективності