Як Лис “копав” під Тимошенко

Звинувачення представило першого свідка Ігоря Мар’їнкова у справі вбивства Євгена Щербаня, де головною підозрюваною є екс-прем’єр Юлія Тимошенко.

Слухаючи так звані свідчення Мар’їнкова, який в кримінальному середовищі носив прізвисько Лис, у справі вбивства Щербаня, не можливо стримати сміху, проте це сміх крізь гіркі сльози, бо чомусь закрадається думка, що саме на таких свідченнях винесуть вирок ЮВ.

Таких, як Ігор Мар’їнков, у його світі — кримінальному — називають стукачами. Адже починаючи з середини 90-х він співпрацює з правоохоронними органами, доносячи на таких же, як він.

Свідчення Мар’їнкова побудовані виключно на словах, які він почув від людей, які вже більше десятка років мертві: Мільченко, Мага (Магомет Алієв), Кушнір, Рябін. Генерал Фере, з яким співпрацював Мар’їнков — теж. Проте сам і донині живий усіх живіших.

— Чи були ви особисто знайомі з ЮВ?, — запитує його захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко.

— У меня не было такой необходимости.

— Чи знайомі ви з Павлом Лазаренком?

— Нет, лично я с ним не знаком.

— Чи знайомі ви особисто з Петром Кириченком?

— Видел несколько раз, здоровался, но лично не был знаком. Я вам сказал конкретно: я с ним здоровался два-три раза за руку, но не были представлены друг другу. Я знал, что он Кириченко, но он не знал, кто я такой.

Тобто він ні з ким з ключових осіб знайомий особисто не був, проте це йому не заважає стверджувати, що Щербаня вбили Лазаренко й Тимошенко.

— Чи були ви особисто присутні на зустрічі Павла Лазаренка з громадянинов Мільченком?

— Нет.

— Чи були ви особисто присутні під час зустрічі Павла Лазаренка з громадянином кушніром?

— Нет.

— Чи були ви особисто присутній на зустрічах Тимошенко з Мільченком?

— Я их видел. Я видел троих людей мирно беседующих людей.

— Чи були ви особисто присутні при зустрічі Тимошенко з Рябіним?

— Да нет.

— А при зустрічі Тимошенко з Кушніром?

— Нет.

Мар’їнков пам’ятає події 1996-го року, проте, скажімо, о котрій годині його допитували 4-го травня 2012 року він не пам’ятає.

— У меня очень хорошая память, — хвалиться Мар’їнков.

Як сказав свідок, його близько тридцяти разів допитували в справі Щербаня.

— З цих 30-ти разів скільки разів згадувалося ім’я Юлії Тимошенко в протоколах вашого допиту? — цікавиться захист.

— Я пытался умпомянуть его в 2-3 протоколах. В самом начале, 28 января, я давал показания, что, это самое, проплату провела Тимошенко…

— В скількох протоколах згадується ваша зустріч у готелі “Національ”?

— Мне четко сказали, Тимошенко их не интересует. В “Громаде” произошел раскол в общем. Она создала свою “Батькивщину” и спокійно села вице-премьером. Пила чай у Кучмы и, наверное, не только пила… — часом плів без зв’язку Мар’їнков.

Власенко уточнює, проте той не може відповісти й надалі. Потім видає, що в протоколи була занесена лише проплата ЮВ Кушніру, а все інше “блокувалося, не хотіли вносити факти”. З якої причини — Мар’їнков сказати не може.

— Чи були ви допитані в якості свідка в судових засіданнях Луганським апеляційним судом у 2003 році по обвинувачуванню Болоцьких та інших?

— Да.

— Чи згадували про те, що зустріли Тимошенко в готелі наприкінці весни?

— Нет.

— Чому?

— Ну, понимаете…

— Тобто ви хочете сказати, що ви свідомо приховали від суду важливі дані?

— Можете считать как угодно. Ну, приховал, не приховал. Лукавил, скажем так.

— А чому зараз вирішили не лукавити?

— Правда должна восторжествовать.

У залі не можливо було утриматися від сміху.

— Ви згадували в своїх показах людину на прізвисько Юлічка.

Тут він назває якогось кримінального авторитета, який теж убитий ще вбитий у 1997 році.

— Тобто теж мертва людина?

— Времена были такие, — говорить він з викликом.

— А як би вам хтось сказав “Юлічка заплатіт”, то як би ви це розцінили?

— Я бы тогда начал бы выяснять ориентацию в общем-то.

У свідченнях Мар’їнкова ЮВ у компанії Кушніра та Мільченка в готелі не то йшли до виходу, не то сиділи, не то стояли.

На судовому засіданні під допитом Власенка він уже казав:

— От лифтов шли, при этом не быстро шли, а еще что-то договаривали, мило беседовали… При этом медленно прощались…

— А звідки було видно, що вони прощалися, якщо ви не Були присутні при розмові?

Тут допомагати взялася сама суддя:

— Може, це вам стало зрозуміло з якихось індивідуальних ознак?

— Ну да, уже не было ничего серьезного, просто знаки внимания друг другу…

***

— Як виглядала Юлія Тимошенко?

— Косы у нее не было. Блондинкой не была, маленькая, хрупенькая, черненькие волосы… Одета в костюм, Луи Витон. Сумка была “Шанель”. Туфельки, как всегда, сантиметров 15-18. Ну, я в этикетку не заглядывал, но был Луи Витон. И “Шанелем” пахло. Пиджачок кремовый, юбка — пиджчаного типа. Была ли под пиджаком блузка, не помню. Туфли были 17 сантиметров. Я определил как бы на глаз. Помню, сумка была тёмно-коричневого цвета. Значит и туфли были коричневые.

Він навіть визначив ріст і вагу ЮВ. Вага — 42 кг, а ріст — 160 см.

Одяг Мільченка Мар’їнков описав уже більш упевнено. Мовляв, у нього була “стандартна схема” одягатися.

Зі слів Мар’їнкова, вони з Мільченком не були близькими друзями. А зустрічалися всього десь 15 разів. Сам Мільченко про вбивство йому нічого не розповідав, а тільки нічого “не заперечував”.

***

У 1996 році Мар’їнкова охороняло два “Титана”: донецький та київський. Він боявся, що його можуть “хлопнути”.

— Було за що?

— Это уже философское понятие.

Мар’їнков уже досвідчений свідок. Він свідчив, коли судили Денисова, в убивстві Момота, Щербаня, Гетьмана, у зриві на стадіоні “Шахтар”.

***

— Чи відомо вам, хто здійснював проплату за замовне вбивство Щербаня, яке відбулося 3 листопада, 96-го року?

— Здійснював оплату госпожа Лазаренко… Ой, Тимошенко, по команде Лазаренко.

Мар’їнков не був присутній у момент здійснені оплати. І він не бачив документів, де в б графі платіж було записано “за вбивство Євгена Щербаня”.

— Я их шо, видел?

Про те, що ЮВ здійснювала переведення якихось коштів, Мар’їнков нібито знає від Кушніра. Проте Кушнір сам теж ніколи не згадував, чи сам він щось подібне бачив. А Кушнір знає про проплати від Лазаренка, який був сказав: “Юля заплатит”.

Власне, ця фраза давно мусолиться в пресі, проте чого саме вона стосується, поки ніхто сказати точно не може.

Останні два роки свого життя Кушнір сильно пив. Як сказав Мар’їнков, сидів на стакані.

Свідок зізнався, що йому не відомі жодні матеріальні докази його словам. Ні фото, ні відео, ні аудіо матеріалів цьому не має.

Потім до допиту приступив захисник Плахотнюк.

Мар’їнков зізнається, що бачив Тимошенко чи не єдиний раз тоді випадково в готелі. Особисто з нею ніколи не був знайомий.

Свідок почав щось розповідати з біографії Тимошенко. Плахотнюк перепитав його, звідки йому це відомо, з преси? На що Мар’їнков мало не розізлився і почав перелічувати, “с кем тогда он общался, в каких кругах вращался”.

Називає себе бізнесменом і не заперечує, що йому доводилося знати як генералів, так і бандитів. “Жизнь была такая”.

У Мар’їнкова часто здавали нерви, коли він геть плутався в своїх свідченнях щодо того, хто сказав, що це саме Юля давала гроші?

— Да я ж вам говорю, сколько можно трындеть одно и тоже? — прокричав він і навіть погрожував “влаштувати скандал”.

— Мар’їнков у 99-му році був затриманий за торгівлю зброєю, проте був допитаний як свідок у справі Щербаня. Проте він зміг відповісти, чому так.

Мар’їнков не зміг відповісти, чому він не подавав скаргу на дії слідчого тоді, коли в протоколи не записували його свідчення в справі Щербаня, де згадувалося ім’я Тимошенко.

— Оченьинтересный вопрос. Как отвечать прямо? Если я скажу по кочану, мне скажут, что я идиот.

— А чому ви не робили публічних заяв, якщо не можна було звернутися до Генпрокуратури?

— В Хельсинский суд по правам человека?

— Нет такого суда...

— Потому что не фотогигиеничен.

Цікавими виглядають і слова Марїнкова, чого його саме зараз допитують як свідка в суді. Мовляв, він збирається кудись їхати за кордон, тому вирішив дати зараз свідчення, проте він сам з такою заявою ні до прокуратури, ні до суду не звертався.

Суддя час від часу запитує про самопочуття свідка. Через дві години оголошує перерву.

Свідок трохи відпочив, проте це йому не допомогло згадати, яку саме суму нібито Тимошенко заплатила за вбивство Щербаня. В протоколі допиту була названа сума 3 мільйони, а в судовій залі він сказав, що 1,8-2 мільйони. Потім він дійшов до суми “около трех миллионов”.

Цікаво, що в своїх вільних поясненнях Мар’їнков не згадував про грошові перекази Тимошенко і тільки на уточнююче запитання прокурора він нібито пригадав це. І не зміг відповісти, чому сам про це не сказав, мовляв, учора в суді такий безлад творився.

— А что, это имеет какое-то значение?

— Дуже велике. За це у 90-х розстрілювали, — іронічно сказав йому Плахотнюк.

Про те, що банда Кушніра вбила Щербаня нібито на замовлення Тимошенко й Лазаренка, Мар’їнкову відомо ще з 1997 року. Хоча йому нібито відомо про вбивство з 1997 року, а свідком він став тільки в травні 2012 року. Причому прокуратура його сама викликала як свідка, сам він не звертався з жодними заявами. Дивно. Хіба ні?

Хоча він володів такою інформацією, проте не повідомив генерала Фере, з яким тоді співпрацював. Чому? Тому що боявся “вовчої зграї”, проте повідомити про замах на Бакая та сама “вовча зграя” його не злякала. Коли він перестав боятися, не відомо.

— Это риторический вопрос. Я был обычным гражданином, который где-то предохранялся от каких-то враждебных действий.

Досить дивними є також слова Мар’їнкова про те, що Мільченко, Кушнір і Рябін збиралися в його 408-му номері в готелі “Національ” і обговорювали, як Паша (Лазаренко) не виконав преференції, які він їм пообіцяв.

Чи продовжуватиметься шоу в суді завтра, коли повинні привезти до Києва Юлію Тимошенко, дізнаємося вже вранці.