До чого призведе підвищення ціни на газ для “маленьких українців”

У разі, якщо вартість комунальних послуг не відшкодовуватиме їх собівартість, то згідно з законодавством, різниця між реальною вартістю послуг та тарифами на них повинна погашатися з державної скарбниці.

Влада добре усвідомила: стримування цін на газ для населення — запорука знищення колись потужного національного гіганту НАК “Нафтогаз України”. А тому, починаючи з травня і до кінця 2008 року, щомісяця зростатимуть ціни на газ для побутових споживачів. Принаймні, уряд порекомендував Національній комісії регулювання електроенергетики це зробити, а це означає, що так і буде, адже так буває завжди.

До кінця року ціни зростуть на 24% (щомісяця на 3%) для тих, хто споживає не більше 12 тис. кубометрів газу річно, і на 40% (щомісяця на 5%), якщо обсяг споживання перевищує 12 тисяч. Відповідне рішення затверджено постановою Кабінету міністрів 9 квітня.

Скільки коштуватиме газ для населення в грудні цього року, порахувати нескладно. З огляду на те, що ціна для споживачів першої групи (до 12 тис. куб. м) з 1 квітня встановлена наказом НАК “Нафтогаз України” на рівні 980 грн. за тисячу кубометрів з ПДВ (в разі наявності лічильника), то до кінця року вона зросте на 24% і становитиме 1215 грн.

Для другої групи споживачів ціна, відповідно, зросте з нинішніх 1173 грн. з ПДВ (в разі наявності лічильника) на 40% — до 1642 грн. Ще потужнішого удару зазнають ті, в кого в домівках не налагоджено облік — для них ціна відповідно становитиме: для 1-ї групи — 1078 грн. плюс 24% та 1290 грн. плюс 40% від цієї суми. Загалом населення щороку споживає приблизно 18 млрд. куб.м газу — і це газ українського видобутку.

А відтак ціни для населення поступово зрівняються з вартістю газу для промисловості — з 1 квітня підприємства купують газ у НАКу по ціні 1121,64 грн. за 1 тис. кубометрів (без цільової надвишки — 8%). Проте ціни зростуть, адже уряд збільшив розмір цільової надвишки з 8% до 12%, а для хіміків, які використовують газ як сировину, -- з 4% до 6%.

Підприємства тепло-комунальної енергетики, теплоелектроцентралі та котельні купували газ по 686 грн. — такі ціни були затверджені 18 березня 2008 року наказом НАК “Нафтогаз України”. Але 9 квітня уряд затвердив нові цінові межі для цих категорій споживачів. Ціни для підприємств теплокомуненерго, які забезпечують населення теплом та гарячою водою, починаючи з 1 червня і до 1 грудня, зростуть з нинішніх 686 грн. до 872,78 грн. (з урахуванням ПДВ, цільовї надвишки та тарифів на транспортування і розподіл).

Подорожчання газу для комуненерго продиктовано стрімким зростанням ціни азіатського газу для України — з минулорічних 130 дол. за 1 тис. куб. м до 179,5 — з початку 2008 року. Житлово-комунальний сектор щороку споживає майже 10 млрд. куб. м -- це в основному газ, який Україна закуповує в закаспійських пустелях, а постачає його в Україну відома “РосУкрЕнерго”.

З упевненістю можна прогнозувати, що тепер плата за квартиру не лише наздожене, а й пережене розмір пенсій та зарплат бюджетників — вчителів, лікарів, пенсіонерів.

У разі, якщо вартість комунальних послуг не відшкодовуватиме їх собівартість, то згідно з законодавством, різниця між реальною вартістю послуг та тарифами на них повинна погашатися з державної скарбниці. У коментарях автору статті колишній прем'єр-міністр (свідомо не називаю його прізвище) рік тому називав обсяг необхідної суми компенсації для зубожілих в 27 млрд. грн. річно (при ціні газу 130 дол.).

З огляду на подорожчання газу, виходить, нині цю цифру треба подвоїти. Чи знайде влада відповідні компенсатори у бюджеті- питання риторичне, адже їх не було ні 2006 року, ні 2007-го. А тому наші вчителі, лікарі та пенсіонери втратять всі виплати, доплати, підвищення зарплат, пенсій, якими їх “обдаровує” нинішній уряд, адже все з'їсть нова хвиля інфляції, зумовлена подорожчанням енергоносіїв.

Цінова необхідність

Про те, що ціни зростатимуть не лише для промисловості, але й для населення, стало зрозумілим ще на початку 2006 року — коли газ для України вперше за роки незалежності подорожчав з 50 доларів до 95. Ще на початку 2006 року уряд Єханурова оголосив курс на підвищення цін на газ для всіх категорій споживачів — до травня 2008 року ціна мала зрости до “економічно обгрунтованого рівня”. Тоді уряд ухвалив рішення, що кожні півроку тарифи мають зростати на 25%, хоча до цього ціни не змінювалися протягом 7 років — з 1999 по 2006 роки! Зараз вже мало хто пам'ятає, що на 1 січня 2006 року населення платило за газ по 185 грн., а сьогодні до цієї цифри треба додати більше 1 тисячі гривень!

Проте стримувати ціни на газ — це означає наносити нові удари по колись потужній компанії “Нафтогаз України”. Вперше ця надприбуткова компанія вже 2005 року зазнала збитків на суму 2 млрд. гривень. Наступні 2 роки темпи нарощування збитків тільки прискорилися. У січні цього року новий керівник НАКу Олег Дубина заявив, що за підсумками 2007 року збитки становитимуть 5 млрд. грн. Хоча пізніше, всупереч здоровому глузду, в пресі опублікували фінансовий звіт компанії за 4 квартал 2007 року, в якому показали прибуток в 3,124 млрд. грн. Мабуть ще пізніше оприлюднять звіт за весь минулий рік, і ми дізнаємося про справжні обсяги збитків. Не дарма ж НАК просить тих, хто утримує її облігації (на 500 млн.дол. і на 200 млн. дол.), продовжити термін надання фінансової звітності компанії за 2006 рік з 31 березня до 31 травня 2008 року.

Ці дані оприлюднені Standard Bank London Holdings Plc. на Люксембургській фондовій біржі.

Відповідальність за нинішній стан компанії несе уряд -- і минулий склад, і позаминулий, і поза-поза минулий... До недавнього часу “Нафтогаз” був потужним кредитором зубожілих українців: протягом 2000-2005 років щорічні дотації постачань газу населенню становили від 2 до 4 млрд. гривень. Всього за 5 років НАК дотував населення на суму майже 18 млрд. грн., — ці дані оприлюднив сам “Нафтогаз” восени 2006 року, коли керівництво компанії усвідомило, що всі резерви вичерпані. У ті час компанія заробляла за рахунок експорту російського газу до країн Європи, а також продавала газ платоспроможним споживачам, а тому завжди знаходила кошти на дотації зубожілим.

До речі, в ті часи газ для населення коштував дешевше, ніж в Росії, хоча вона є одним з найпотужніших видобувників газу у світі. За останні 2 роки всі можливості втрачено, а тому НАК вже не може виступати компенсатором зростання тарифів.

Зашморг комунальників

Фінансовий стан компанії в останні 2 роки погіршився ще й тому, що, починаючи з 2006 року, НАКу залишився такий проблемний споживач як тепло-комунальний сектор, а платоспроможні промислові споживачі дісталися СП “УкрГазЕнерго”. Навіть в найкращі часи — коли газ коштував лише 50 доларів — кожен опалювальний сезон приносив “Нафтогазу України” як мінімум 500 млн. грн. боргів за газ від комунальників. Цьогорічний опалювальний сезон приніс більш “вагомий” сюрприз — сума накопиченого боргу сягнула 2,16 млрд. грн., повідомляє дочка НАК “Нафтогаз” — компанія “Газ України”. Про обсяги боргів, накопичені за попередні роки, там вже й не згадують, адже тоді не складно порахувати справжні збитки “Нафтогазу України”.

Якщо комунальні підприємства-боржники повністю не погасять до 1 червня 2008 року накопичену з 1 жовтня 2007-го заборгованість, то “Газ України” обіцяє не підписувати з ними нові договори на постачання газу. А це означає, що цілі міста будуть влітку без гарячої води, а восени у них не розпочнеться опалювальний сезон. Найгірше з опаленням у шахтарських регіонах, де про тепло часто лише мріють. Особливо скрутно в тих містечках, де комунальну сферу відокремили від шахт і передали на баланс місцевій владі. Надходження до бюджету цих містечок — мізерні, адже більшість копалень працює зі збитками. Гроші на утримання комунальної сфери з місцевих бюджетів майже не надходять.

Влада не має відповіді на запитання, що робити в такій ситуації тим, у кого плата за квартиру більша, ніж пенсія чи зарплата. Проте вихід є: необхідно терміново порахувати, скільки ж в дійсності українські споживачі мають платити за комунальні послуги. Українські вчені давно порахували й довели, що за всі види енергоносіїв українські громадяни щороку переплачують десятки мільярдів гривень (за 2004 рік переплачено 50 млрд. грн.). Цю суму вчені отримали шляхом співставлення офіційних даних Державного комітету статистики, і ніким з представників влади не були спростовані.

Розробники системи моніторингу ресурсів, спожитих житлово-комунальним сектором, ще 3 роки тому попередили владу, що відсутність контролю за споживанням газу, електроенергії і комунальних послуг загрожує фатальними наслідками для української економіки. Група розробників (на базі харківського Інституту інформатики та управління) на чолі з Анатолієм Любаревичем спрогнозувала, що подорожчання газу призведе до того, що енергоємність українського ВВП перевищить 100%. Сьогодні цей прогноз справдився, і тепер влада не знає, як вибратися з цього клінчу.

Єдиний спосіб, як збалансувати показники поставок та сплати за енергоносії, а значить як зменшити енергоємність ВВП, — запровадити розроблену вченими та підтриману на самому високому рівні систему моніторингу (ще 2000 року прем'єр Ющенко створив відповідну Міжвідомчу групу, яку тоді очолив віце-прем'єр Єхануров). Це допоможе відслідковувати потоки енергоресурсів та розрахунки за них, а заодно й стане зрозумілим, в яку “чорну діру” комунального сектора зникають мільярди гривень “маленького українця”. Водночас державні органи отримають інструментарій, з допомогою якого зможуть оперативно реагувати на зміни в ПЕК. Завдання системи — збалансувати обсяги спожитих в Україні енергоносіїв з фінансовими потоками, що виникають внаслідок їх реалізації.

Відповідний законопроект був ухвалений у першому читанні ще на початку 2006-го, але до другого читання справа так і не дійшла. І зрозуміло чому, адже представникам регіональної влади вигідно приховувати, скільки коштів зникає в кишенях чиновників, які покривають ділків, наближених до підприємств бездонного комунального сектору.

Наталка ПРУДКА