У глушину, в село, в нардепи

Здається, всі головні земні та небесні сили цими днями остаточно змовилися проти Кабміну Віктора Януковича. Після невдачі на останніх парламентських виборах оточений уряд змушений битися на кілька фронтів: то тиснути до землі рекордно високі ціни, що зростають буквально на все і щодня, то пояснювати стратегічному партнерові — коли російський танкер тріскає по швах і заливає український берег мазутом, то винен старий корабель чи надто скеляста суша? Додайте сюди ще й рукотворні гарячі точки на кшталт “високотехнологічного” побиття кримських татар і переведення майнового конфлікту у міжнаціональний, не забудьте про формування правлячої коаліції все ж таки без Партії регіонів — і ви зрозумієте, який настрій панує в ці дні у сірому будинку на вулиці Грушевського. Тим паче що будьякий військовий стратег пояснить: розпорошення головних сил зазвичай призводить до поразки.
“Продам валізи, майже нові, недорого...”

“Я мав розмови з деякими міністрами, присутніми тут. Дружні такі розмови, — Віктор Федорович зробив недобрий, але трохи грайливий вираз обличчя і старанно витримав паузу. Зазвичай він не відмовляє собі у задоволенні спостерігати за виразом облич “присутніх тут” у такі кульмінаційні моменти. — Я запропонував, щоби чемодани, на яких сиділи, викинули подалі, а сіли і працювали”. Прем’єр криво посміхнувся і махнув рукою у напрямку вікна — мовляв, ось так викинули, раз і все! “Бо підлеглі на вас дивляться, майте на увазі”, — додав він, промовляючи до совісті потенційних дезертирів. Проста теза несподівано викликала бурю емоцій на чолі одного з віцепрем’єрів, який має досвід військової служби. Олександр Кузьмук схилив голову і почав сильно гризти дужку власних окулярів, як він це робить завжди, коли хвилюється або приймає щось сказане шефом на власну адресу.

Ложкою меду у бочці дьогтю Віктор Янукович вважає феєричний зарубіжний візит свого першого заступника Миколи Азарова та міністра закордонних справ Арсенія Яценюка. “Наші партнери до нас серйозно ставляться, я маю на увазі поїздку у Киргизстан”, — натякнув Прем’єр, що коли вже киргизи поважають український Кабмін, то весь інший світ — і поготів. Знаменна подія — підписання останнього протоколу із цією азійською державою відкриває перед нами безперешкодний вступ до Світової організації торгівлі. Тривалий шлях, як прогнозує Президент України Віктор Ющенко, може завершитися вже до кінця нинішнього року. Добрі киргизи, змінивши, нарешті, гнів на милість, отримали бонус — 27 мільйонів доларів гуманітарної допомоги для ліквідації наслідків землетрусу.

Міністрнадзвичайна ситуація Нестор Шуфрич, якого запитали про натяк Прем’єра, чомусь страшенно образився: “Мене обурює таке питання. Ви могли б так пожартувати з іншим міністром, але коли люди гинуть, коли вони в біді, я менше за все думаю про валізи, — відрізав “залізний Нестор”. — Повірте мені, я привітаю свого наступника і побажаю йому бути ЩЕ КРАЩИМ міністром, ніж я”. Такої величної, грандіозної, неперевершеної скромності вдячні українці не очікували навіть від Шуфрича.
Охороно, звільніть місце для нового депутата!

Політичне майбутнє одного із найстарших, але й найактивніших членів Партії регіонів Віктора Януковича нині, видається, є цілком зрозумілим і для нього самого. “У перший день депутати будуть приймати присягу, і вони отримають уже згідно із законом усі повноваження, — детально, мов малим дітям, розповідав Прем’єр, що він робитиме завтра. — Серед тут присутніх міністрів більшість стане депутатами, ...разом зі мною”. Після цих слів на обличчі керівника Кабміну намалювався розпач, мов у героя популярного бразильського серіалу. “Але життя продовжується!..” — мовив Віктор Федорович, яскраво ілюструючи дуалістичність свого мислення: для когось посада народного обранця — вершина мрій, а для іншого — дно, каторга, виселення.

Проте чим займатиметься колишній Прем’єрміністр у залі під круглим куполом, він уже приблизно уявляє собі. “Ми робитимемо все для того, аби Верховна Рада почала працювати якомога скоріше. Але ця робота буде складною, тому що баланс політичних сил такий, що фактично не переважає один одного”, — у перекладі на українську мову ця фраза має звучати так: інтересами “донецьких”, насамперед економічними, жодним “помаранчевим”, навіть якщо вони у більшості, нехтувати не дозволимо, тому що нас у Раді не одиниці, а понад півтори сотні. І пікетувати та блокувати трибуну ми останнім часом навчилися добре.

Один із речників Партії регіонів, Тарас Чорновіл, сказав те, що й його шеф, але вже прямим текстом: “Ми можемо вдатися до таких дій (блокування трибуни. — Авт.). Це буде залежати від того, чи не буде почата робота Ради з 12 законів” (до числа цих документів належать нова редакція закону про Кабмін, проекти законів про права парламентської опозиції і про скасування депутатської недоторканності та пільг).

Ще раніше про можливість блокування трибуни заявляв інший “регіонал”, Василь Кисельов. Для особливо обдарованих — тих, хто не розуміє, який розгардіяш у країні почнеться, якщо відставленому уряду хтось надумає стати на хвіст, — Віктор Янукович навів геніальний приклад: першого січня наступного року закінчується термін дії земельного мораторію. Ухвалити нові закони, аби це скасування не спричинило остаточний хаос і безлад на землі, має Верховна Рада. Продовжити дію мораторію зможе також тільки дієздатний парламент. А якщо “регіонали” блокуватимуть його роботу ще місяцьпівтора? Думайтедумайте, шановні переможці виборів, що тоді буде і кого назвуть винним...
Речі, які не тонуть, в принципі існують

Нині у Кабміні, як відомо, сидять професіонали. І тому десь місяць тому кращі уми уряду сіли і сказали один одному: а що буде, друзі, коли раптом в околицях Керчі щось велике раптом потоне? І одразу ж організували навчання славних МНСників. “На яких практично були відпрацьовані всі заходи реагування на ситуацію, яка приблизно сталася у Керченській протоці”, — з подачі міністра Нестора Шуфрича заявив Прем’єр. Яким був би масштаб трагедії, якби не геніальне провидіння уряду, навіть уявити важко.

Утім в умовах шторму працювати виявилося набагато важче, ніж на тренажерах. Про це Віктор Янукович уже встиг поспілкуватися зі своїм російським колегою Віктором Зубковим. Високі посадовці вирішили часу даремно не гаяти і створили спільну робочу групу. Почати працювати вона має вже із сьогоднішнього дня — на організацію дали один день (!), а базуватися чиновники будуть у двох рівноцінних офісах — в Керчі та порту “Кавказ”. Очолюватимуть групу перші заступники міністрів транспорту, які мають вивчити договірну базу та адаптувати її до реальних морських хвиль.

Утім Віктор Янукович має свою думку, чому в Чорному морі тонуть кораблі. Тому що дуже давні і ледве ходять поміж хвиль! (А не тому, що берегова служба погано працює і пізно посилає сигнали про небезпеку, як починають твердити російські ЗМІ). “Ці плавзасоби, я би їх так назвав, — Прем’єр зневажливо скривився, мов би згадуючи про шикарні яхти, на яких його іноді помічає преса, — затонули, тому що вони занадто старі і вони не витримали того навантаження у тій надзвичайній ситуації штормової погоди”.  
І про приємне

“Сьогодні, ви знаєте, — свято працівників сільського господарства. Тут присутній міністр Юрій Федорович (міністр агропромислової політики Юрій Мельник. — Авт.), давайте його привітаємо”, — Прем’єр вирішив закінчити свою промову на мажорній ноті. Хоча до самого свята залишилося ще кілька днів.

— Мельник, Мельник... — прошелестіло між рядами телеоператорів, більшість із яких так і не впізнала непублічного аграрного міністра. — Де він?! Як він виглядає?!!

— Біля Шуфрича зліва! — подали стовідсотковий орієнтир більш інформовані колеги.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ