Ахметов, Веревський та Пінчук хочуть вивести валюту з України, щоб уникнути дефолту. Уряд — за, МВФ — проти

У перші ж години після початку великої війни Національний банк запровадив низку вкрай жорстких валютних обмежень. Причина зрозуміла — зберегти міжнародні резерви та фінансову стабільність в умовах абсолютної невизначеності та панічних настроїв серед громадян та бізнесу.

Більшість валютних обмежень продовжують працювати і через більш ніж два роки після того, як перші російські ракети вдарили по українських містах. Зокрема, чинною залишається і заборона для приватного бізнесу переказувати валюту за кордон. Навіть, якщо мова йде про погашення зовнішніх боргів. Навіть, якщо це борги великих компаній.

Проте великий бізнес намагається отримати для себе виняток з валютних обмежень, аби обслуговувати зовнішні кредити та єврооблігації. І схоже, що йому це вдається. На початку лютого уряд ухвалив ряд рішень, які дозволяють переказати за кордон в обхід валютних обмежень майже 2 млрд дол для обслуговування боргів п'яти великих груп компаній: “ДТЕК”, “Метінвест”, “Кернел”, “Інтерпайп” та “Водафон”.

Тепер рішення уряду зобов’язаний втілити в життя Нацбанк. Однак там з цим не поспішають.

 

Що сталося

Наприкінці листопада 2023 року Верховна Рада ухвалила закон, що обмежує максимальний розмір процентної ставки за мікрокредитами до 1% на день. До цього в середньому мікрофінансові компанії (МФО) стягували зі своїх позичальників по 2,5%, а інколи й по 5% на день.

За ухвалення цього закону активно виступав і Національний банк, який регулює ринок МФО. Щоправда, текст фінального рішення парламенту містив один неприємний для НБУ сюрприз, який стосувався не мікро-, а макрокредитів.

Правка народного депутата Бориса Приходька (група “Довіра”) надала право уряду звільняти окремі компанії від валютних обмежень, які Нацбанк запровадив на час воєнного стану.

Для цього Кабмін має затвердити клопотання до НБУ, у якому попросити дозволити здійснити переказ валюти за кордон певною компанією. Центробанк розглядає таке клопотання та виконує його. Відмовити уряду у регулятора права немає.

Вже на початку лютого низка компаній випробувала новий закон у дії. Вони переконали Кабмін ухвалити 15 клопотань до НБУ щодо здійснення переказу понад 1,8 млрд дол.

Звернення уряду стосувалися підприємств п'яти великих груп: “ДТЕК” та “Метінвест” Ріната Ахметова, “Кернел” Андрія Веревського, “Інтерпайп” Віктора Пінчука та “Водафон” азербайджанської “НЕКСОЛ Холдінг”.

Раніше Кабмін вже звертався до Нацбанку з клопотаннями про дозвіл на переказ валюти. Однак тоді мова йшла про набагато менші суми, які важливо було дозволити вивести за кордон.

Як повідомили ЕП у НБУ, у 2022-2023 роках там ухвалили 9 рішень про надання дозволу переказати кошти за кордон на загальну суму, еквівалентну 67 млн дол (1 рішення у 2022 році на 29 млн дол та 8 рішень у 2023 році на 38 млн дол).

Цього разу клопотання уряду стосуються суми, яка еквівалентна близько 5% золотовалютних резервів, яке регулятор зобов’язаний виконати в умовах, коли вже протягом двох місяців в економіку майже не надходить життєво важливе зовнішнє фінансування.

Для чого компаніям виключення з валютних обмежень

Останні роки перед великою війною українські компанії активно виходили на міжнародні ринки капіталу. Часом їхні кредитні рейтинги були навіть вищими, аніж у їхнього суверена, тобто України, що в принципі поза правилами рейтингових агентств.

На відміну від українського, на європейському фінансовому ринку позичати кошти у валюті набагато вигідніше. Особливо дешево це було робити напередодні 2022 року, коли у світі тривав період рекордно низьких відсоткових ставок. Обслуговувати ці борги, як правило, також не було проблемою, адже такі позичальники орієнтовані на експорт та більшість своєї виручки отримують в іноземній валюті.

Однак 24 лютого 2022 року Національний банк ухвалив постанову, якою заборонив бізнесу виводити валюту за межі України. Фактично це рішення могло призвести до дефолтів компаній, які залучали кошти за кордоном. Однак ті знаходили шляхи, як продовжувати платити за своїм боргами.

“За два роки від початку повномасштабного вторгнення в Україну “Метінвест” використав понад 500 мільйонів доларів власних оборотних коштів на обслуговування єврооблігацій. Це стало можливим насамперед за рахунок оборотного капіталу материнської та міжнародної торговельної компанії Групи”, — пояснили ЕП у “Метінвест”.

Частково обслуговувати валютні борги допомагало й те, що великі українські бізнеси не повертали в країну валютну виручку від експорту. Крім цього, зазначив ЕП співрозмовник у Нацбанку, деякі компанії вдавалися до маніпуляцій, здійснюючи фіктивний імпорт, аби переказати валюту за кордон.

Хай там як, проте схоже, що можливості платити за випущеними євробондами у деяких бізнесів, вичерпуються. Принаймні, про це вони говорять публічно.

“З лютого 2022 року “Інтерпайп” вживала усіх можливих заходів для стабільної фінансової діяльності та розрахунків з кредиторами, але на сьогодні вичерпала внутрішні резерви для обслуговування своїх кредитних зобов’язань та знаходиться на межі дефолту через наявність обмежень, встановлених НБУ (за наявності достатніх власних фінансових ресурсів та власної валюти)”, — відзначили у “Інтерпайп”, який просить у НБУ дозволу на переказ понад пів мільярда доларів.

Пояснюючи, для чого їм винятки з валютних обмежень, великі компанії зазначають, що це допоможе уникнути дефолту, зберегти інвестиційну привабливість України та навіть залучати нові інвестиції. 

“Виконання фінансових зобов’язань перед іноземними банками — це те, що український бізнес може і навіть мусить робити в умовах воєнних реалій для підтримки економіки та позитивної інвестиційної репутації України”, — зазначають у “Кернел”.

Хоча на кону стоїть платоспроможність великих платників податків, які працевлаштовують тисячі українців, надання їм дозволу переказати валюту за кордон підтримують не всі. Зокрема, проти такого рішення виступає сам Національний банк.

Аргументи проти

Національний банк активно рухається на шляху до валютної лібералізації. Час від часу там вносять зміни до вже згаданої постанови, послаблюючи певні валютні обмеження. Наприклад, дозволяючи купувати безготівкову валюту населенню або дозволяючи обслуговувати зовнішні зобов’язання перед міжнародними фінансовими організаціями.

Водночас там виступають проти індивідуальних рішень, які ухвалюються не для всіх учасників ринку, а лише для окремого кола осіб.

“Національний банк залишається прихильником комплексного підходу до пом'якшення обмежень, відповідно до Стратегії (пом’якшення валютних обмежень — ЕП). Це пов'язано з тим, що валютний ресурс країни є обмежений, особливо ураховуючи порушення ритмічності міжнародного фінансування. Надання ж індивідуальних дозволів окремим компаніям вимагатиме відповідного витрачання обмеженого ресурсу країни”, — пояснили ЕП в НБУ.

Дійсно, через зменшення потоку міжнародної допомоги до українського бюджету обсяги міжнародних резервів поступово скорочуються. І це безупину триває від серпня 2023 року.

Достатній обсяг резервів дозволяє Нацбанку почуватися більш впевнено та підтримувати стабільний курс гривні, якому з жовтня минулого року дозволили керовано коливатися.

Натомість деякі з компаній, які попросили у Нацбанку про виняток з валютних обмежень, зазначають, що їм не потрібно купувати валюту для переказу за кордон. Ця валюта у них вже є на рахунках в українських банках. Відтак, її переказ не має вплинути на обсяг міжнародних резервів.

Інша пересторога регулятора стосується того, що надання окремих дозволів на переказ валюти за кордон спотворює конкурентне середовище та демотивує бізнес, який таких дозволів не отримав.

Так, за підрахунками НБУ, в Україні на дозвіл погашати та обслуговувати зовнішні зобов’язання очікують понад 3 тис підприємств. Далеко не всі з них мають власну валюту для виплати кредиторам. І якщо всі вони спробують скористатися урядовими клопотаннями для погашення боргів, то резерви може не вистачити, що негативно вплине на курсову стабільність.

Крім Нацбанку проти надання дозволів великим українським компаніям виступили і міжнародні партнери. Так, ЕП вдалося дізнатися зміст листа, якого перед цим голова місії МВФ в Україні Гевін Грей надіслав представникам влади. У ньому він “наполегливо вимагає” від Кабміну відкликати клопотання до НБУ щодо п'яти українських компаній. Також у МВФ рекомендують змінити законодавство, аби практика використання клопотань уряду для обходу валютних обмежень не повторювалася.

У своєму зверненні МВФ наводить наступні аргументи:

— Надання індивідуальних дозволів йде у розріз із загальною стратегією валютних послаблень, яку розробив НБУ і яку погодив МВФ. 

— Схвалення великих транскордонних переказів приватним бізнесом може послабити золотовалютні резерви, а їх зменшення може підірвати стабільність валютного ринку.

— Надання привілейованого дозволу на обслуговування зовнішніх боргів обмеженого кола компаній загрожує переговорам про реструктуризацію державного боргу України за єврооблігаціями.

Останній пункт не матиме прямого впливу на переговори про реструктуризацію, а радше вплине на них опосередковано. “Теоретично, власники державних євробондів можуть сказати, мовляв, Україна випускає валюту для комерційних погашень, то чому вона відмовляється платити по суверенним боргам”, — каже фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Іншими словами, кредитори України можуть отримати додатковий аргумент на переговорах про реструктуризацію боргу на 22,7 млрд дол, які Україні потрібно провести до літа цього року.

Що буде далі?

Наразі п'ять великих бізнес-груп продовжують очікувати на рішення Нацбанку про надання індивідуальних дозволів на переказ валюти. І, хоча за законом НБУ має їх надати, проте у цьому ж законі не сказано, коли саме це має статися.

“НБУ взяв до уваги пропозиції уряду, викладені у відповідних клопотаннях, та вкотре наголошує, що валютні обмеження не є ринковою практикою, це вимушений наслідок повномасштабної війни. Саме війна залишається ключовим стримуючим чинником припливу інвестицій в Україну, а не валютні обмеження”, — повідомили у регуляторі.

Не під запис співрозмовники ЕП у Нацбанку натякають, що дозвіл на обхід валютних обмежень компанії, щодо яких клопотав уряд, можуть отримати тоді, коли ці обмеження буде знято і такі операції зможуть проводити усі.

До того часу великому бізнесу доведеться вигадувати шляхи, як обслуговувати свої борги, не переказуючи валюту з України. Зрештою, їм якось вдавалося це робити попередні два роки. 

Ярослав ВІНОКУРОВ