Нацбанк долучився до кривдників фондового ринку

Схоже, державі не потрібний розвинутий фондовий ринок. Останнім часом влада робить все, аби цей сектор надалі залишався відсталим і нецікавим для звичайних українців та інституціональних інвесторів.

Принаймні, за останній місяць український ринок цінних паперів двічі зазнав відчутних ударів, до яких так чи інакше були причетні державні інститути.

Так, в кінці травня Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку тільки на підставі звернення депутата зупинила обіг акцій підприємств групи “Донецьксталь”. Через такі дії відомства власники невеликих пакетів цінних паперів згаданої корпорації зазнали мільйонних збитків.

Днями Донецький суд задовольнив вимоги “Донецьксталі” до ДКЦПФР і скасував рішення про зупинення на рік обігу акцій підприємства.

Втім, минулого тижня фондовий ринок знову стусонули. Цього разу причиною смутку інвесторів став розроблений Нацбанком закон щодо регулювання діяльності банків, який серед іншого заборонив інститутам спільного інвестування — ІСІ — бути акціонерами банків. Документ набув чинності 16 червня.

Досі закон “Про банки і банківську діяльність” забороняв участь у статутному капіталі банків лише об'єднанням громадян, релігійним і благодійним організаціям, а також юридичним особам, у яких банк володіє істотною часткою — понад 10%.

В НБУ стверджують, що відповідні норми необхідні для забезпечення прозорості діяльності банків. За словами представників Нацбанку, цього вимагає програма співробітництва з МВФ “стенд бай” та Світовоий банк.

“Статутний капітал банку не повинен формуватися з непідтверджених джерел. Принципи діяльності ІСІ, де акумулюються кошти необмеженого кола осіб з метою їх наступного інвестування, не дають визначити джерела походження коштів та ідентифікувати власників”, — йдеться у повідомленні прес служби.

Розкриття інформації про власників, зазначає старший юрист юрфірми “Василь Кісіль і партнери” Наталія Доценко-Білоус, дозволяє запобігти шахрайським операціям та ухиленням від сплати податків.

“Через ІСІ, особливо через закриті інвестиційні фонди, легко сховати володіння. Є випадки “кругового” володіння: фонд володіє акціями банку, а фондом володіє ТОВ, яке на 100% належить тому ж фонду”, — пояснює юрист.

Однак від таких запобіжних заходів страждають не тільки сумнівні установи, а й публічні фонди, яким забороняється використовувати цінні папери банків як інструменти для інвестицій. Наприклад, акції Укрсоцбанку і “Райффайзен банку аваль” входять до індексних кошиків українських бірж і є доволі ліквідними.

За оцінками учасників ринку, частка паперів банків у кошиках фондів становить 5-10%. В цілому, каже перший заступник голови Української асоціації інвестиційного бізнесу Ольга Трипольська, у портфелях ІСІ є папери 25 емітентів-банків на 492 мільйони гривень. На біржах зараз котируються акції більше 60 банків.

“Судячи з істотного зниження котирувань акцій Укрсоцбанку та “Райффайзен банку аваль”, деякі ІСІ вже виконали нові вимоги законодавства”, — вважає директор з управління активами “Драгон есет менеджмент” Сергій Черненко.

Утім, більшість опитаних “ЕП” інвестиційних компаній не поспішають виконувати закон. “Судячи з обсягу торгів, великі фонди не беруть участі у продажу акцій банків”, — підтверджує керуючий активами фондів групи “Конкорд” Денис Костюк.

На думку юристів інвесткомпаній, в документі є норма, яка дозволяє зробити це протягом шести місяців.

Зокрема, в перехідних положеннях прийнятого Верховною радою акту зазначається, що банки і власники істотної участі зобов'язані привести структуру власності у відповідність із законом до 16 грудня 2011 року.

В ДКЦПФР пояснили, що, незважаючи на зазначене трактування норми юристами, “вона може сприйматися неоднозначно”.

За словами начальника відділу розвитку законодавства ДКЦПФР Максима Лібанова, це питання вирішуватиме Національний банк, який буде регулювати приведення діяльності банків відповідно до нових правил.

“З точки зору регулювання діяльності ІСІ, на ринку цінних паперів порушень нема. Законодавство сектора не забороняє фондам бути власниками акцій банків. До того ж, комісія не брала участі у роботі над законопроектом”, — каже він.

У будь-якому разі, інвестори уже зазнали втрат. За останній тиждень акції банків суттєво подешевшали на тлі спокійної загальноринкової ситуації. Найбільше вони впали 16 червня — в день набуття чинності закону. Папери Укрсоцбанку втратили 5%, “Райффайзен банку аваль” — 4%.

Динаміка торгів акціями Укрсоцбанку

Динаміка торгів акціями “Райффайзен банку аваль”

При цьому керуючий активами “Арт-капіталу” В'ячеслав Король не очікує сильних цінових обвалів, якщо ІСІ приводитимуть портфелі згідно із законом протягом трьох-шести місяців.

Більше турбує учасників ринку інше: чому їх позбавляють права купувати акції банків. В НБУ це поки не коментують, однак додають, що розглядається питання щодо доцільності надання права публічним фондам купувати акції вже створених банків у розмірі до 10%.

Тимчасом в УАІБ кажуть, що вже готують зміни до закону. “Можливо, ми запропонуємо обмежити участь ІСІ в банках певною часткою”,- зазначає Трипільська. За її словами, діючі зміни суперечать загальносвітовим нормам.

Зрештою, якою логікою керувалися законодавці, не розуміють в більшості компаній з управління активами

Голова компанії “Таск-брокер” Сергій Бродович:

— Враховуючи виведення з індексів Ясиновського коксохіму і невизначену ситуацію з “Укрнафтою”, все ще більше ускладнюється.

Замість того, щоб залучати гроші населення у реальний сектор шляхом придбання акцій і облігацій, населенню та інститутам спільного інвестування, навпаки, звужують поле діяльності.

Генеральний директор Eavex Asset Management Андрій Петрук:

— Це ще один удар по ринку ІСІ та інвестиційному клімату країни. Відсутність розуміння на державному рівні необхідності розвитку фондового ринку призвела до того, що українські підприємства торгуються на зарубіжних майданчиках.

У той же час, за останній рік кількість ліквідних емітентів акцій на українському ринку різко впала і наблизилося до катастрофічно низького рівня.

Директор з управління активами “Драгон есет менеджмент” Сергій Черненко:

— Ніде в світі нема заборони ІСІ бути міноритарними акціонерами банків. Схоже, ні держкомісія, ні законодавці не розуміють, як працює фондовий ринок, і яку користь з нього може отримати держава, якщо створить передбачувані правила гри.

Доводиться констатувати, що завдяки подібним випадкам знижується інтерес до ринку з боку інвесторів ІСІ. На жаль, інвестори повинні будуть заплатити за “прогресивні” законодавчі ініціативи депутатів, яких самі ж собі обрали.

Керуючий активами “Арт-капіталу” В'ячеслав Король:

— Після заборони обігу акцій підприємств групи “Донецьксталь” маємо ще одне непродумане рішення, яке вдарить по інвестиційній привабливості фондового ринку.

Хотіли як краще — підвищити прозорість банківських капіталів, а вийшло як завжди — “завалили” два індексні папери і обмежили можливості публічних фондів.

Керуючий активами фондів групи “Конкорд” Денис Костюк:

— Фонди значно обмежуються у виборі ліквідних інструментів інвестування та стратегій диверсифікації вкладень за секторами економіки.

Пайовики фондів виявляються в менш вигідному положенні порівняно з приватними інвесторами. Також це підриває довіру до ринку, бо влада надто часто змінює правила гри.

Керівник відділу маркетингу КУА “Кінто” Віталій Дишловий:

— Це суттєво звужує можливості диверсифікації вкладень ІСІ і викреслює фінансовий сектор з галузей для інвестування, за винятком страхових компаній, яких на ринку обмаль.

Постраждають фонди, орієнтовані на “блакитні фішки”.

Дмитро ДЄНКОВ