Пашинський про кримінальну справу: “Мета — заблокувати мою діяльність як голови Асоціації оборонної промисловості”

Фабула вашої справи — за версією НАБУ — відома. Хотілося б почути вашу позицію та бачення подій.

Які причини того, що сталося? Їх дві. Перша — медійно-публічна, чому мені висунули цю фейкову підозру. І є справжня, на мій погляд, причина, про яку я готовий говорити й відкрито доводити всім: суду, суспільству, всім.

Щодо звинувачень НАБУ, які я вчора отримав у вигляді підозри, — вони абсолютно безпідставні. На жаль, я не маю сумнівів, що мене спробують запроторити до в’язниці. Що ж, я готовий. На суді свою позицію розкладу, доведу.

По фабулі у двох словах. Після втечі Януковича ми отримали на руки державу, що була повністю розграбована. Я тоді був виконувачем обов'язків голови Адміністрації (Президента. — С.К.). Ви пам'ятаєте той час. Тільки завершився Майдан; поліції — тоді ще міліції — фактично не було, ми створювали з нуля; паралельно — анексія Криму, сепаратистські рухи. Я щодня жив тоді, як у пеклі. Менше з тим…

Зараз мені пред'являють, що я тоді задумав якусь оборудку… Серйозно? Я довго взагалі не знав про існування цього “палива Курченка”! Але моя позиція як народного депутата, як політика завжди була однакова — спецконфіскація всіх активів Януковича! Я сам був автором цього закону. Свою позицію десятки разів публічно обґрунтовував. Ясно, за цю мою позицію, за Майдан у мене чимало ворогів. Не тільки поза межами України (у РФ проти Пашинського порушили низку кримінальних справ. — С.К.), але й всередині. І медійні кампанії проти мене — це мільйони й мільйони доларів. Я теж це знаю. Як знаю і замовників цих кампаній.

Отут, будь ласка, детальніше.

Уперше я дізнався, що “маю відношення” до Курченка, з уст такого собі, якщо пам'ятаєте, Олександра Онищенка. Це колишній депутат Партії регіонів. Він на початку 2015 року розповідав, що я з Яценюком украв “паливо Курченка”.

Чесно кажучи, не звернув уваги — розумів, що це помста за розслідування його діяльності Танею Чорновіл. Таня — мій друг, політичний партнер. Однак історія набирала обертів. І вже за три-чотири тижні з кожної праски залунало: “Пашинський з Тищенком підмінили 10 тисяч тонн палива жовтою водою”.

Відповідне розслідування опублікувала “Українська правда”, я зустрівся з їхньою журналісткою — намагався з’ясувати, звідки взагалі така нісенітниця. Ясно, вона не називала прізвищ, але підтвердила, що це був (одне з головних джерел інформації. — С.К.) офіцер СБУ. Сам я тоді вже був головою комітету (з питань національної безпеки і оборони. — С.К.), тобто це десь березень-квітень 2015 року.

Набрав пана Наливайченка (тодішній очільник СБУ. — С.К.), домовився про зустріч, приїхав до нього із заявою.

І кажу: “Наливайченко, ситуація дуже проста. Якщо ця історія — правда, то ви або арештовуєте завтра тих, хто підмінив [паливо], або відсторонюєте й установлюєте мотиви тих офіцерів СБУ, генералів, які, як потім з’ясували, вкинули цю качку в інформпростір”.

Також письмово звернувся до Президента України, адже як голова комітету моніторив ефективність бюджетних витрат Міністерства оборони — тоді були скандали через закупку за завищеними цінами палива, ми цю корупційну оборудку зупинили.

Хочу спитати про пана Тищенка.

Розказували, що я “працюю на Тищенка” чи “Тищенко на мене” — незрозуміло. Я дійсно знайомий з Тищенком з 2004 року, ми земляки. Познайомилися на виборах президента Ющенка. Він ніколи не був моїм бізнес-партнером.

Ні?

Ні. Звичайно, я перебував з ним у тій чи іншій комунікації. Із сотнями людей підтримую комунікацію. Після тих публікацій (2015 року. — С.К.) я набрав Тищенка. Той запис оприлюднили (зараз. — С.К.). Мені дуже соромно за вживання ненормативної лексики. Я так розумію, що дуже емоційно розказав, що в нього будуть великі проблеми, якщо підтвердиться інформація про крадіжку. Він мені, наскільки пам’ятаю, відповів, що не хоче навіть слухати про це: ніякої крадіжки немає, документи в порядку.

Тоді я направив депутатське звернення, щоб мені надали інформацію — за якими цінами й куди продавали ці нафтопродукти. Цю інформацію отримав.

Звертаю увагу, що були звинувачення щодо несплати акцизу ПДВ. У звіті чітко підтверджено, що акциз ПДВ сплачений. По-друге, я звернувся до колеги, голови антикорупційного комітету Єгора Соболєва й попросив запросити мене на комітет, тому що деякі депутати цього комітету теж почали поширювати якусь інформацію.

Прийшов на антикорупційний комітет — це теж інформація публічна — надав усі документи і сказав: “Шановні депутати, шановні журналісти, ось документи. Вивчайте. Якщо ви бачите якісь зловживання: мої, Тищенка, Петрова, Сидорова, — ви зобов'язані реагувати”.

У ролику НАБУ йдеться про те, що Соболєв ініціював з’ясування обставин. Це було до чи після засідання?

Я не знаю. Дату цього засідання антикорупційного комітету я можу сказати (20 травня 2015 року. — С.К.). Але я сказав Соболєву: якщо вбачаєте підставу, ініціюйте, у чому проблема?

Ба більше, щойно в тих довідках, таблицях, котрі передавав, побачив, що 50% того палива залишилося, я вніс законопроєкт (про конфіскацію палива на користь ЗСУ. — С.К.). Тоді була концепція передавати це через Кабмін, але Кабмін відмовився займатися цим, бо, дійсно, це не зовсім стикувалося з нашим кодексом. Саме для цього ми тоді паралельно запустили закон про спецконфіскацію. Я вніс окремий законопроєкт — про передачу конкретно цього палива Збройним силам України. Двічі виходив на трибуну, двічі вимагав проголосувати його, але так звані борці з корупцією провалили.

Чесно кажучи, мене це дуже напружило.

Потім з журналістських розслідувань я дізнався, що банк, у якому зберігали гроші, котрі пов'язують з паном Тищенком, НБУ ліквідував. Зараз мене звинувачують у тому, нібито я створив злочинну організацію. Напевно, це я “давав команду Гонтаревій” ліквідувати банк, щоб похоронити ці гроші? Нісенітниця!

Щодо записів (які оприлюднило НАБУ. — С.К.). Звичайно, я був занадто емоційний (тут треба розуміти вельми специфічну манеру спілкування пана Пашинського. — С.К.), але вважаю, якщо група компаній чи якісь менеджери взялися щось реалізовувати, вони мусили реалізувати це й забезпечити доходи державного бюджету. Однак навіть на той момент рішення про конфіскацію на користь держави не було. Зараз там мільйони томів (у справі. — С.К.), і я сподіваюся, що все розслідують.

Дивіться, справі майже десять років. До вас може бути різне ставлення, але це направду дивно й дуже підозріло.

На початку року я звернувся до голів СБУ і НАБУ з інформацією про те, що проти мене прямо зараз фабрикують справу.

 

На якій підставі?

Бо з початку повномасштабного вторгнення я не сидів осторонь — ні до, ні в перший день. Я робив максимально все, що міг зробити, це всім відомо. Але паралельно до мене звернулося керівництво держави з проханням налагодити постачання боєприпасів.

На самому початку великого вторгнення, так. Про це писала The New York Times. Будь ласка, детальніше. Хто саме звернувся?

Це делікатне питання. Я все-таки вважаю, що в держави України повинні бути якісь таємниці, але думаю, що якщо потраплю в СІЗО, буде важливо опублікувати докладний опис того, що тоді відбувалося.

Я наполягаю. Хто звертався?

Це була розмова з тодішнім очільником СБУ Іваном Бакановим — у нього в кабінеті. За присутності тодішнього очільника Міноборони Олексія Резнікова.

Додаткові деталі розкривати, я вважаю, недоречно.

…Але хочу додати. Мені достеменно відомо, що вже з 2022 року на одні й ті самі види боєприпасів почалося завищення цін. Доходило майже до вдвічі вищої ціни. І це не тільки корупція. Це підвищує ціни на ринку. Це веде до збитків державного бюджету на сотні мільйонів євро.

Звичайно, я все, що міг, робив, щоб налагодити постачання боєприпасів. Працював і з Міноборони.

Від компанії “Українська бронетехніка”?

Я очолюю Національну асоціацію оборонної промисловості України, а один з її учасників компанія “Українська бронетехніка” має статус спецекспортера.

На жаль, уже в середині 2022 року почалися зловживання в закупівлі боєприпасів, про що докладно писали видання “Українська правда” й “Цензор.Net”. Завдяки громадському розголосу ситуація значно покращала на початку 2023 року. Суспільство почало дивитися, аналізувати ціни, були журналістські розслідування тощо. Але мені достеменно відомо, що в кінці літа 2023 року в Росії організували цілу спецоперацію блокування постачань боєприпасів до України.

Вони прогнозували — і, на жаль, це підтвердилося, — що європейські заводи так швидко на великі потужності у виробництві боєприпасів не вийдуть. Вони прогнозували проблеми в США — і це, на жаль, теж підтвердилось у повному обсязі. Росіянам залишалося закрити канали постачання, які мали потужності виробництва необхідних нам боєприпасів.

Також мені достеменно відомо, що публікація The New York Times була зініційована, щоб запустити процеси всередині України. Адже в самій статті в питаннях до мене журналіст вказує, що “ми знаємо, що у вас найнижчі ціни” (у компаній з Асоціації. — С.К.). Ця стаття не звинувачує мене в корупції, вона каже одне: боєприпаси рухаються за складною схемою. Так, я підтверджую — за складною, тому що ми не можемо в деяких країнах купляти напряму, а купляємо через посередників — країн-членів НАТО, як-от Польща, Чехія, Словаччина. Це загальновідома інформація. Це Президент України знає, і нещодавно він подякував прем’єру Болгарії, що все-таки робота якась іде.

Уже 20 серпня українські спецслужби мали достеменну інформацію, що, як там було написано в спеціальних донесеннях, “через корумпованих агентів впливу в правоохоронній системі треба ліквідувати оцей канал постачання”. А саме: заблокувати діяльність голови Асоціації, який лобіює найнижчі ціни на боєприпаси від компаній-членів Асоціації на рівні Міністерства оборони, Генерального штабу і ЗСУ.

Після статті The New York Times з'явилася купа фейкових кримінальних справ. Усе було дуже гучно, але зійшло нанівець. І компанії-члени Асоціації зараз більш-менш працюють у рамках того маленького бюджету, на який хочуть накласти свої брудні руки корупціонери від оборонки.

Десь у кінці жовтня — на початку листопада почався новий етап укладання договорів і новий етап завищення ціни в півтора-два рази. Як розумію, бюджет настільки малий (бо американських грошей немає, європейських немає і наших грошей теж немає), що з'явилася ціла концепція в людей, які за цим стоять, щоб завищити ціну на шести контрактах на 240 мільйонів євро. Це конкретна сума. Я розумів, що якщо це станеться, то не буде ні цих боєприпасів, ні цих грошей.

Власне тому — і це сумно казати — справу проти мене ініціювали після того, як я неодноразово спілкувався з керівництвом і детективами НАБУ саме з питання запобігання корупції.

Це фактично звинувачення на адресу…

У мене немає звинувачень. Може, це збіг? У мене є десятки фактів (ймовірної корупції. — С.К.), які особисто передав НАБУ. 

Можна говорити про якісь конкретні компанії, які завищують ціни?

Це відкрита інформація. Є компанія “Альфа”, є якісь контракти “Прогресу”.

Питання навіть не в тому, що вони завищують. Вони отримують передплату — і на цьому все. Класичний варіант — “Львівський Арсенал”. Він там небагато завищує, відсотків на 15, але просто платимо — і все, далі пусто.

Ви сказали, що готові сісти до в’язниці… Якщо так станеться, чи це якось не/позначиться на постачанні боєприпасів для ЗСУ?

Я сьогодні (вівторок, 13 лютого. — С.К.) провів телефонні конференції з членами Асоціації, з найбільшими підприємствами. Користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх, з ким не встиг порозмовляти: я не причетний до цього фейку, який мені пред'являють. Немає ніяких фактів — це все фантазії лобістів Роснєфті ще 2014—2015 років. Прізвища цих лобістів є.

Але я впевнений, що воно дуже швидко розвалиться. Я звертаю до всіх: хочемо чи не хочемо, подобається нам те, що відбувається, чи не подобається, нам треба всім сконцентруватися й виграти війну. Іншого варіанта вижити в нас немає.

Якщо заради цього мені треба сісти в СІЗО, значить, я сяду в СІЗО. Мені не соромно ні за один крок, котрий зробив, і я готовий жити далі так, як жив до цього.

Тобто Асоціація далі працюватиме?

Три місяці тому НАБУ прийшло до компанії “Арчер” — це український виробник тепловізорів світового рівня. Представниця НАБУ називала компанію “Арчер” “прокладкою”. Можу навести інші приклади.

Ви згадали The New York Times і те, що на початку війни до вас звернулося керівництво держави, зараз уточнили, хто саме.

Так. Від імені вищого керівництва.

Чи малося на увазі, що це гарантія від можливого переслідування?

Ні. Доручення було дуже просте: забезпечити за найнижчими цінами, найкращої якості, найбільші обсяги.

І ви це зробили?

Якщо вірити газеті The New York Times, то так. 

Соня КОШКІНА