Перезавантаження не вдалося. Рада не підтримала реформу БЕБ у баченні уряду. Що далі?

23 лютого Верховна Рада провалила голосування урядового законопроєкту про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ) у першому читанні. Для ухвалення відповідного рішення не вистачило якихось чотирьох голосів, тож тепер Кабмін доопрацьовуватиме власний законопроєкт.

За роботою БЕБ суспільство пильно стежило з перших днів створення цього органу. І ця робота викликала чимало запитань.

Зокрема, ще до завершення конкурсу на директора Бюро громадськість, політики та бізнес вже розуміли, що його виграє колишній голова податкової міліції, яку БЕБ і мав замінити. Згодом фактичний контроль над роботою бюро перейшов до заступника голови Офісу президента Олега Татарова, про що неодноразово заявляли народні депутати, громадські організації та бізнес.

Та й до ефективності роботи БЕБ викликало чимало запитань: від кількості справ, які там доводять до логічного завершення до тиску на підприємців. Не дивно, що бізнес та навіть міжнародні партнери України наполягали на перезавантаженні роботи Бюро, яке встигло проіснувати трохи більше двох років.

Однак розроблений урядом та провалений парламентом законопроєкт не влаштовував бізнес та західних донорів, про що вони майже прямим текстом казали у своїх зверненнях та листах. Чому депутати не проголосували за перезавантаження БЕБ?

Які варіанти реформи

Довгоочікуваний бізнесом законопроєкт про реформу Бюро економічної безпеки Кабінет міністрів зареєстрував у Раді наприкінці січня 2024 року. Щоправда, цей документ не викликав захвату ані у підприємців, ані у громадських організацій, які дотичні до роботи Бюро.

Причин для невдоволення законопроєктом декілька. Мабуть, ключова з них — проведення переатестації співробітників Бюро лише через рік після закінчення воєнного стану. Уряд пропонує змінити лише керівництво БЕБ — директора та його заступників.

“Відмова уряду від негайної перевірки діючих кадрів на доброчесність, моральні якості, конфлікту інтересів та дотримання правил етичної поведінки ставить під загрозу майбутню доброчесну діяльність Бюро економічної безпеки”, — йдеться у відкритій заяві, яку підписали 13 аналітичних центрів та громадських організацій.

Також урядовий законопроєкт створює своєрідну лазівку, як працівникам БЕБ взагалі уникнути переатестації. Зокрема, ним пропонується звільнити від цього процесу тих працівників Бюро, яких призначать на посади після ухвалення урядового закону.

Бізнес та активісти боялися, що ухвалення реформи БЕБ в урядовій редакції могло “законсервувати” поточний склад працівників бюро та залишити у ньому колишніх працівників податкової міліції, яким дозволили б перевестися на роботу в Бюро ще під час створення цього органу. Запобігти цьому і мала б переатестація всіх його працівників.

“Процедура переатестації старих працівників має бути чітко регламентованою і таким чином, щоб недоброчесні працівники (колишні податкові міліціонери) не мали змоги пройти переатестацію”, — відзначають у Європейській бізнес асоціації (ЄБА).

В уряді свою пропозицію відкласти переатестацію до завершення війни пояснювали просто: в країні немає достатньої кількості людей, які могли б вже зараз замінити недоброчесних працівників БЕБ.

“Проблеми з кадрами відчувають усі і приватному, і в публічному секторі. Перспективи будуть набагато кращими, коли наші воїни повернуться з війни — непрацевлаштованих, патріотичних, чесних та налаштованих на реформи буде більше на порядок”, — пояснював міністр юстиції Денис Малюська.

Питання у бізнесу та громадськості викликає і конкурс на посаду голови БЕБ, який мав розпочатися після ухвалення закону. Зокрема, конкурсна комісія, відповідно до пропозиції уряду, повинна була б складатися з 6 осіб, з яких 3 — незалежні члени, запропоновані міжнародними організаціями. Але бізнесмени наполягали, аби представників міжнародних організацій у комісії була більшість.

Крім цього, бізнес очікував, що перезавантаження БЕБ має змінити не лише склад Бюро, але й підходи у його роботі.

“Саме аналітична робота має стати рушійною силою розвитку боротьби з економічною злочинністю в Україні та дати можливість виявляти кримінальні правопорушення на ранніх стадіях та запобігати їм”, — нагадують у ЄБА.

Враховуючи закладені в урядовий законопроєкт про реформу БЕБ недоліки, громадські організації не очікували, що він може призвести до яких-небудь змін у роботі Бюро. “Ухвалення законопроєкту в такому вигляді означатиме, що БЕБ залишається ручним органом під впливом Татарова”, — заявили у Центрі протидії корупції.

До урядового законопроєкту депутати подали декілька альтернативних. Серед них законопроєкт, який підтримали більшість бізнес-асоціацій, аналітичних центрів та громадських організацій.

Різницю між двома документами видно навіть візуально: альтернативний законопроєкт є набагато більшим і у ньому набагато детальніше розписано процедуру переатестації працівників.

Ключова його відмінність полягає у тому, що депутати пропонували провести переатестацію працівників БЕБ одразу після ухвалення закону, не чекаючи завершення війни. Ще одна відмінність полягає у складі конкурсної комісії: 7 осіб, з яких 4 — представники міжнародних організацій.

Також цей законопроєкт пропонував посилити саме аналітичні функції БЕБ та консолідувати у цьому органі розслідування усіх економічних правопорушень, передавши відповідні справи з СБУ, Нацполіції та інших правоохоронних органів після проведення реформи.

Політичні маневри

Останні кілька тижнів представники бізнесу та громадських організацій відкрито виступали проти урядового варіанту реформи БЕБ та підтримували ухвалення альтернативного законопроєкту, авторства народних депутатів.

Загалом проти урядового документа виступили: 

• Європейська Бізнес Асоціація (ЕВА), Українська Рада Бізнесу, Торгово-промислова палата, Асоціація платників податків (АППУ), Всеукраїнська Аграрна Рада, Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Асоціація ІТ Ukraine, Американська торговельна палата;

• Громадські організації та експертні центри: Центр протидії корупції (ЦПК), Центр економічної стратегії, CASE Україна, ІЕД та ще 10 експертних ГО, зокрема учасників Експертної Економічної платформи;

• Коаліція RISE Ukraine;

• група “Маніфест 42”.

Непрямо проти ухвалення урядового варіанту реформи БЕБ виступили й західні партнери. Зокрема, у розпорядження ЕП потрапила копія листа послів країн G7 голові парламенту Руслану Стефанчуку, керівникам профільних комітетів парламенту, голові Офісу президента Андрію Єрмаку та прем’єр-міністру Денису Шмигалю, у якому ті закликали ухвалити реформу БЕБ, яка передбачає проведення переатестації співробітників бюро.

Посли натякнули, що від успішності проведення цієї реформи залежить подальша фінансова підтримка України та її рух на шляху до інтеграції з ЄС.

“Наголошуємо, що прийняття будь-якого законопроєкту без цих елементів негативно вплине на фіскальну стабільність країни та виконання нею умов програми МВФ та євроінтеграції”, — йдеться у листі послів G7.

Попри усе це, профільні комітети Ради вирішили рекомендувати саме урядовий законопроєкт про реформу БЕБ. Щоправда, це не допомогло йому з голосами у сесійній залі.

Розділяй і володарюй

Перипетії навколо реформи БЕБ відбувалися на тлі організованого руху бізнесу за перезавантаження всієї системи відносин з державою. Приводом для цього руху стало посилення тиску правоохоронців (не лише БЕБ, але й СБУ та ДБР) на бізнес, а останньою краплею — справа проти власника Concorde Capital Ігоря Мазепи.

У відповідь на різкі заяви бізнесу в Офісі президента вирішили створити Раду підприємців. Ця рада мала бути голосом бізнесу у переговорах влади щодо вирішення найбільш нагальних проблем, серед яких — необхідність перезавантаження правоохоронних органів та БЕБ.

Однак схоже, що перезавантаження БЕБ могло створити тріщину у єдності зусиль підприємців змінити відносини з державою. Так, ще на етапі погодження урядового законопроєкту про реформу Бюро профільним комітетом парламенту з критикою такого рішення виступили не всі. Зокрема, гостро розкритикувала рішення комітету ЄБА.

“Європейська Бізнес Асоціація не підтримує таке рішення, адже спільнота вже неодноразово наголошувала — наразі країна конче потребує реального реформування БЕБ. Так, важливо забезпечити створення прозорого та незалежного органу, метою якого буде пошук та покарання реальних економічних правопорушників, а не керованість з боку сумнівних кураторів та тиск суто на прозорий бізнес”, — йдеться у заяві ЄБА.

Водночас інші бізнесмени, зокрема й члени Ради підприємців, зайняли вичікувальну позицію. За даними співрозмовників ЕП, Офіс президента неофіційно звернувся до бізнес-асоціацій з проханням не виступати з критикою ухвалення урядового законопроєкту про БЕБ.

Бізнес завірили, що до другого читання у законопроєкт уряду вноситимуть правки. І схоже, що деякі підприємці погодилися на пропозицію ОП.

Що далі

Наразі Верховна Рада відправила урядовий варіант реформи БЕБ на доопрацювання. Нову версію документа стіни парламенту можуть побачити вже 6-8 березня, повідомили ЕП співрозмовники у Раді.

Водночас зволікати з реформою Бюро не варто. Відповідно до програми з МВФ новий закон про БЕБ має бути ухваленим до 1 липня 2024 року.

Чи зуміє бізнес зберегти свою єдність та чи досягне він реального перезавантаження ключового для економіки правоохоронного органу до того часу — залишається загадкою.