Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Перша цифрова війна. Михайло Федоров розповідає, як Україна воює з Росією на кіберфронті

[15:58 27 июля 2022 года ] [ Українська правда, 27 липня 2022 ]

Ввечері 27 лютого 2022-го, поки в Україні озброювали добровольців автоматами та вибуховими коктейлями “Бандера-смузі”, два програмісти Мінцифри почали роботу над інструментом спротиву російській агресії для сотень тисяч українців.

Вісім діб по тому “єВорог” був готовий для тестування. Спочатку чат-бот запустили для збору фото, відео та геолокації окупантів. А згодом додали нові розділи: повідомлення про колаборантів та російських вбивць у Бучі, Ірпені та Гостомелі. З моменту запуску чат-ботом скористалися понад 338 тисяч юзерів “Дії”.

Так звичайні смартфони стали зброєю, а бойові дії в Україні перетворилися на першу повномасштабну цифрову війну в історії людства.

“єВорог” — не єдиний плацдарм бойових дій на кіберфронті. Приміром, є ІТ-армія, що об'єднує 300 тисяч бійців по всьому світу. Серед її перемог — злам близько сотні баз даних, які є критичними для Росії. Було паралізовано роботу частини сервісів‎ системи бухгалтерського обліку “1С”, якою користуються майже всі бізнеси в Росії. Кібератака сягнула таких масштабів, що у РФ вирішили скасувати штрафи за невчасну подачу звітності.

Ключова зброя сучасної війни — не танки 1960-х і гарматне м'ясо, а дані та технології. Дрони, супутниковий зв'язок, мобільні пристрої, штучний інтелект допомагають завдавати противнику максимальної шкоди й при цьому зберегти життя власних військових і заощаджувати боєприпаси.

 

Всі фото: Антон ФІЛОНЕНКО, Мінцифри

Віцепрем'єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров про технології, які сьогодні допомагають Україні тримати удар, знає більше, ніж розповідає. Що зрозуміло — “країна в смартфоні”, якою останні роки опікувався Михайло, стала “країною в смартфоні на війні”. А воєнний стан не сприяє балакучості спікера.

Що не завадило нам розпитати його про те, як виглядають бойові дії у цифровому вимірі, про досвід спілкування з родичами загиблих російських солдатів, війни майбутнього і про те, як корупція і диктатура ховають Росію.

 

“Штучний інтелект допомагає знаходити об'єкти, але фінальне рішення про удар приймає людина”

— 12 липня ви написали, що за чотири місяці отримали понад 1800 повідомлень про колаборантів і понад 326 тисяч про військову техніку та особовий склад ворога. Припустимо, я залишу повідомлення, що мій сусід — бурятський танкіст. Як верифікують повідомлення, що надходять?

— По-перше, “єВорог” працює тільки через авторизацію в “Дії”. Для нас це просто інструмент валідації, що людина жива і є в “Дії”.

Після отримання заявки у нас працює кілька ліній підтримки. На першій лінії люди верифікують інформацію: чи це точно танк або це нога, або стіна. Просто візуально на логіку перевіряють.

Працівники другої лінії, якщо є номер телефону заявника, зв'язуються з ним і отримують додаткову інформацію. 

Вся інформація автоматично потрапляє на мапу, до якої інтегровані системи автоматизованого ведення бою та ситуативної обізнаності, інформаційні системи правоохоронних органів. 

Десь 50% заявок ми видаляємо. Тому що там інформація, яку неможливо перевірити, або яка є неякісною.

Зазвичай такі проєкти як “єВорог” є одним із шарів у якійсь інформаційній системі або на мапі розвідоргану. Це одне з джерел інформації. Інші шари інформації — з БПЛА, від людей, які зателефонували на гарячу лінію, з бота СБУ, від розвідників, з камер спостереження.

— Чи були випадки, коли “єВорог” свідомо використовували для дезінформації? 

— Така інформація може потрапляти. Але важливе рішення ніколи не приймається виходячи з одного джерела.

— За допомогою штучного інтелекту ви розпізнавали вбитих росіян, писали їхнім родичам і друзям у соцмережі. Розкажіть про це докладніше.

— Із самого початку, коли ще були активні бойові дії на Київщині, Чернігівщині, ми почали використовувати сервіси для розпізнавання облич. Дуже багато було фото трупів у мережі, багато контенту потрапляло з камер спостереження.

За весь час ми отримали близько 300 фото вбитих окупантів. Знайшли акаунти більшості солдатів у соцмережах та 14 тисяч акаунтів їхніх друзів, близьких, знайомих — у Facebook, Instagram, ВКонтакте та Одноклассниках.

Спершу було завдання знаходити родичів росіян, які загинули, щоб сповістити про це і щоб вони могли забрати тіло вбитого.

 

 

— Як представлялись ваші комунікатори?

— По-різному. Не скажу, що ми прямо писали: “Доброго дня, це Міністерство цифрової трансформації”. Ми писали: “Доброго дня, ви родич такої-то людини? Він загинув на війні в Україні. Якщо хочете забрати тіло, ось контакт військових”.

 

— Як вони реагували?

— Абсолютна більшість казала, що “ми також прийдемо і будемо вас вбивати”.

Коли після Бучі з'явилися фотографії, відео всіх жахіть, ми почали знаходити людей, які коїли ці злочини. І писали: “Дивіться, цих людей скоріше всього вбив ваш брат”. Нам відповідали: “Якщо він це зробив, значить, так було потрібно”.

Статистика по тих відповідях, що ми отримали від росіян під час спілкування: 68% — підтримують війну, 21% — проти війни, проте не готові діяти, бо “це нічого не дає” і “за нас все вирішили”, 11% — проти війни, готові діяти та вмовляють рідних не йти на війну в Україні.

 

 

 

— Наскільки можна покладатися на системи розпізнавання облич?

— Помилка може бути, але похибка невелика. Вони, коли знаходять фото в соціальних мережах, пишуть: 70, 80, 90% співпадіння.

Цікавий кейс був, коли мені в Instagram написала людина, волонтер з Кривого Рогу. Пише: “Ось фото, у нас у військовому госпіталі у бійця провал в пам'яті, він у якихось бойових діях брав участь і нічого не пам'ятає. Можете допомогти знайти, хто він?”.

Ми перевірили через штучний інтелект, і виявилося, що це військовий із Магнітогорська. Він у нашому госпіталі ховався, прикинувся, що він нічого не пам'ятає, не може говорити. Потім, звісно, його пов'язали.

Ще один цікавий кейс. Навчили штучний інтелект, який розпізнає супутникові знімки, розшифровувати свіжі могили, скільки було і скільки стало. Так знайшли нещодавно в Севастополі 455 могил на військовому кладовищі.

Нехай Росія готується, тому що ми по всіх їхніх кладовищах дамо результат скоро.

— У західних медіа багато пишуть, що алгоритми штучного інтелекту все ще не дуже добре працюють із контекстом. Дрон може помітити ворожий танк, але не помітити, що він стоїть у дитячому садку. Наскільки великі такі ризики при використанні дронів?

— Штучний інтелект у дронах допомагає знаходити об'єкти, але фінальне рішення про удар все-таки приймає людина. Ти бачиш, що знаходиться навколо саме цього об'єкту, куди б'єш.

Ця технологія дійсно ще розвивається, але вже активно використовується.

Це як у шахах. Гаррі Каспаров у своїй книжці пише про те, що майбутнє шахів у тому, що будуть грати комп'ютери, але коли буде кілька варіантів, людина прийматиме фінальне рішення, який саме зробити крок.

 

“Росія робить те саме, про що більше 500 років тому писав Макіавеллі”

— 15 лютого в “Politico” вийшла стаття, автор якої писав, що, поки українці копали траншеї і прокладали дротовий зв'язок, Росія створювала ультратехнологічну армію. А потім раптово з'явилися танки Т-62, які чекали свого часу з 1960-х. За вашими оцінками, якою сьогодні є російська армія з точки зору використання цифрових технологій та інструментів?

— Давайте розглянемо в двох напрямках: перший — це кібер-напрямок, другий — це зброя.

Кілька компаній, які займаються інформаційною безпекою і найбільше заробляють на цьому в Росії — всі під ФСБ працюють.

У них є мережа хакерських угруповань, які багато років намагалися потрапити в наші мережі. Не можу сказати, що там є видатні результати, хоча ресурсів було витрачено багато. “Допомогла” їхня корупція і відсутність конкуренції. Вони могли атакувати наші інформаційні ресурси, списувати великі гроші й звітувати, що є величезний результат.

Що стосується самої зброї. У них дійсно є технологічні дрони, “Орлани”. За інформацією з відкритих джерел, 5-6 тисяч цих “Орланів”. Це набагато більше, ніж той ресурс, який є у нас.

Але я не вірю в технологічний прогрес на корупційній базі та при відсутності ринкової економіки. Тому думаю, що найближчим часом ми будемо в цьому напрямку більш технологічними.

 

— Чи є можливість вплинути на свідомість пересічного росіянина за допомогою цифрових інструментів і сервісів?

— У них всі зусилля йдуть на зомбування населення. Зараз вони заблокували майже всі соціальні мережі, крім російських. Мережа із сотень Telegram-каналів завдяки постійному обміну трафіком і роботі “фабрики ботів” повністю контролює суспільну думку.

Вони використовують власні рекламні мережі всередині країни, цифрове телебачення. Але через те, що вони не переймаються інтелектуальною власністю, і в них розвиваються піратські сайти, завжди є можливість показувати контент, який ми хочемо. Тому що ті піратські сайти не потрапляють під радари регуляторів.

 

— Чи потрібні світу умовні Женевські конвенції, які обмежують війну, але в цифровому вимірі?

— Справа не в конвенціях. Так само як диктаторські країни не виконують Женевські конвенції, вони не будуть виконувати і будь-які інші конвенції.

Макіавеллі більше 500 років тому писав про те, що роблять окупанти, коли захоплюють територію. Все те ж саме робить Росія сьогодні. Насамперед позбавляє засобів зв'язку, потім намагається зробити все, щоб місцеве населення виїхало з території, своє населення туди запускають.

Обмеження можна ухвалювати, наприклад, прописати, що не можна блокувати соціальні медіа або соціальні мережі. Але вони без цього не зможуть контролювати населення. Тому, які б рішення не приймались у світі, вони все одно будуть створювати керовані медіаплатформи і блокувати все інше.

“У диктаторських режимів немає майбутнього в технологічному світі”

— Смартфони стирають межу між військовими та цивільними на війні XXI століття. На піднятий смартфон у зоні бойових дій реагують, як на зброю — стріляють у відповідь. На Заході у зв'язку з цим хвилюються, що українці, використовуючи той самий “єВорог”, стають учасниками воєнних дій і втрачають статус цивільних. Як захистити людей, які намагаються таким чином допомогти армії?

— Звісно, потрібно бути максимально обережними, передавати дані і фотографувати, лише якщо ти на 100% впевнений, що у безпечній ситуації. Навіть коли ми рекламуємо “єВорог”, говоримо, що ви повинні точно розуміти, що вас не бачить ворог під час зйомки, а після того як ви зняли, видаліть обов'язково це фото, видаліть переписку з чат-ботом. 

Воно виглядає так, що смартфони — це легкий спосіб передати і отримати інформацію. А коли озброєні люди поруч, коли танки їздять, не кожен зможе дістати телефон, сфотографувати. Люди бояться. І правильно роблять, тому що життя людей — це найголовніше.

Тим більше в окупації вимальовуються вже певні правила життя. Ти зі смартфоном по вулиці не ходиш. Ти можеш його взагалі ховати в квартирі, тому що не знаєш, коли прийдуть до тебе з обшуком. Люди використовують не смартфони, а звичайні телефони. Тобто швидко адаптуються до реальності і намагаються захистити себе.

Також потрібно розуміти специфіку війни на певних її етапах. На початку, коли ворожі танки рухалися в місцях, де проживає багато людей, де є багато камер спостереження, можна було отримати цю інформацію і якісно її використовувати. Люди з будинків можуть знімати обережно.

Зараз відбуваються бойові дії на Сході, там уже такого контенту менше. Там корисніше отримувати інформацію з супутникових знімків. Тобто не в кожній ситуації можна використовувати смартфон, і не в кожній ситуації це є безпечним інструментом.

 

— Схоже запитання стосовно учасників нашої ІТ-армії. Який вони мають статус на цій війні? Якщо, наприклад, вони потрапляють до рук ворога, чи вони можуть вважатись в такому випадку саме військовими?

— Якщо йдеться про підрозділ кіберармії, то так, точно вже можна сказати, що це учасники бойових дій. 

Якщо ми говоримо про ІТ-армію, то це волонтери, які дуже часто працюють анонімно. І я не думаю, що можна відносити їх до учасників бойових дій. Думаю, що це питання точно буде врегульовуватися. 

Взагалі зараз з'явиться таке поняття як кібервійна, з'являться якісь конвенції щодо цього. Тому що дуже багато людей задіяні в цьому.

 

— Кілька століть тому технологічний процес дуже змінив війни. Це була справа професіоналів, але завдяки технологіям війни стали більш жорстокими, від них потерпало все більше цивільного населення. Чи може цифровий прогрес змінити цей рух в інший бік, до зменшення кількості жертв?

— Я думаю, що війни майбутнього будуть технологічними. Коли завдяки технологіям одна держава загрожуватиме іншій зупинкою фінансової системи, транспорту, соціальними колапсами.

Але я також читаю світових аналітиків, які пишуть про те, що “традиційні” війни є більш кривавими. На сьогодні немає такої кількості кейсів, коли кібератаки призводять до масової загибелі людей.

Війна майбутнього — це війна БПЛА і роботів, максимально автоматизована для того, щоб люди не вмирали. І це не якесь далеке майбутнє.

Уже зараз на полі бою багато БПЛА-камікадзе, платформ для розмінування, будуть безпілотні засоби пересування роботів по території. Усі ці технології активно розвиваються в різних країнах.

 

— Але ж це технологічно розвинені суспільства можуть казати про цифрові війни майбутнього. А для диктаторських режимів головний інструмент ведення війн — гарматне м'ясо, особливо коли цей ресурс необмежений.

— У них немає майбутнього в технологічному світі. Тому що і системи ПВО будуть розвиватись, ставати більш технологічними, і дрони, і наземні засоби. Неможливо з цим боротися гарматним м'ясом.

Навіть зараз у наших військових немає часто з собою пістолетів і автоматів, тому що війна артилерії відбувається на дистанції. І бачите, як змінює зараз хід війни HIMARS, які просто розривають склади боєприпасів російської армії. 

А коли в твоїй диктаторській країні жорстока вертикаль, корупція, немає свободи, люди, які створюють технології, не можуть розвиватися. Вони будуть залишати цю країну. 

Газпром 100 мільярдів доларів коштує, Tesla — 700 мільярдів. Технологічні компанії дорожчі, там додаткової вартості більше.

А їх створюють підприємці, які люблять свободу, для яких свобода є головною цінністю. Коли ти не можеш використовувати ні Visa, ні Mastercard, ні PayPal, ні навіть Photoshop або Figma, сервіси для створення дизайну, як можна щось технологічне побудувати?

Тому вся ця цифрова блокада по відношенню до Росії точно відкине її на багато років назад. А в перспективі це зупинить для неї можливість упроваджувати будь-що високотехнологічне.

 

— Зараз на цифровому фронті ми більше обороняємося чи наступаємо?

— Важко сказати. За кількістю атак, я думаю, що ситуація приблизно однакова. Але хочу запевнити вас, що ми точно тут переможемо. Ми вже перемагаємо, тому що наша ІТ-армія дуже сильно пошкодила інфраструктуру Росії. 

Соня ЛУКАШОВА, Михайло КРИГЕЛЬ

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.