Полювання на дрони. Як обмеження Китаю на продаж безпілотників вплинули на війну в Україні

За даними лондонського аналітичного центру Royal United Services Institute (Rusi), Україна втрачає близько 10 тис. дронів на місяць.

Численні групи волонтерів відіграли важливу роль у зборі коштів на поповнення запасів для українського війська.

Комерційні безпілотники використовують разом зі спеціальними військовими розробками, такими як турецькі безпілотники Bayraktar, які використовує Україна, та іранські Shahed, які використовує Росія.

Останні обмеження, введені китайським урядом, набули чинності 1 вересня. Вони стосуються дронів більшого радіуса дії вагою понад 4 кг, а також пов’язаного з дронами обладнання, наприклад деяких камер і радіомодулів.

Китайські виробники такого обладнання тепер зобов’язані подавати заявки на експортні ліцензії та надавати сертифікати кінцевого користувача. Уряд у Пекіні, який не засудив вторгнення Росії в Україну, каже, що комерційні китайські дрони не можна використовувати у військових цілях.

Українські волонтери та військові кажуть, що останні китайські обмеження поки що мінімально вплинули на доступність безпілотників, особливо всюдисущих легких Mavic китайської компанії DJI.

Проте кажуть, що погіршилося постачання запчастин, а також побоюються, що в майбутньому ситуація може погіршитися.

“Єдина зміна наразі — ми активніше скуповуємо всі запаси, які залишилися на європейських складах, — каже Люба Шипович, яка очолює Dignitas, одну з найбільших українських волонтерських груп, що постачає військовим безпілотники. — Але що ми будемо робити в майбутньому, незрозуміло”.

Її особливо хвилює доступність таких частин, як тепловізійні камери.

“Дні стають коротшими, а ночі довшими, це, безумовно, впливає на постачання для нашої армії та на те, як ведеться війна загалом, оскільки у нас не так багато тепловізійних дронів. Наші підрозділи сліпнуть вночі -, вона каже. — Це стосується як готових дронів з тепловізійними камерами, так і їхніх запчастин”.

Автор фото GETTY IMAGES

Наявність запчастин особливо важлива для тих, хто самостійно збирає дрони або вдосконалює куплені моделі.

“Вплив відчувається. Ліцензії, які вимагає Китай, тепер обмежують доступ України до запчастин для безпілотників, — каже старший оператор безпілотника з полку імені Кастуся Калиновського, який використовує позивний Oddr. — Але ми шукаємо альтернативи, щоб наші безпілотники працювали так само, як і раніше”.

Це лише одна з перешкод, з якою стикаються волонтери, які закуповують безпілотники для української армії.

Найбільший у світі виробник комерційних дронів DJI припинив прямі продажі і в Росію, і в Україну через два місяці після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Він також заборонив своїм дистриб’юторам по всьому світу продавати продукцію DJI клієнтам у Росії та Україні.

За словами Шипович, кількість китайських безпілотників, наданих дистриб’юторам у Європі, різко скоротилася з серпня по вересень 2022 року.

“Навряд чи це сталося випадково. З європейських країн українці імпортують дрони”, — каже вона.

На запит ВВС DJI не зміг підтвердити чи спростувати будь-які зміни в кількості дронів, доступних дистриб’юторам у Європі.

Жодна з 10 компаній, що продають продукцію DJI у Великій Британії, до яких звернулася BBC, також не була готова прокоментувати цю проблему.

Розслідування The New York Times показало, що китайські компанії останніми місяцями скоротили продажі українцям дронів і запчастин.

Але це стосується не лише України.

За відсутності прямих поставок покупці з Росії часто купують китайські безпілотники в таких країнах, як Казахстан, і, за даними “Коммерсанта”, центральноазіатська держава також ускладнила для них ситуацію, зробивши більш суворими власні правила імпорту безпілотників.

Щоб мінімізувати вплив китайських обмежень, українські волонтери зайняті пошуком альтернатив, виготовлених в інших країнах — як на Заході, так і в самій Україні.

Анатолій Полковніков, який займається закупівлею дронів, каже, що український стартап готується запустити виробництво двигунів для дронів.

Він каже, що дивиться в майбутнє з оптимізмом: “Я не думаю, що ці китайські обмеження вплинуть на загальну ситуацію. У мене таке відчуття, що в довгостроковій перспективі вони стимулюватимуть виробництво в Україні”.