Працівники Харківського приладобудівного заводу імені Шевченка вкотре нагадують про борги із зарплати

Після відвідання Харкова Прем’єр-міністром України Миколою Азаровим у вересні цього року з держскарбниці до першої столиці надійшли 10 мільйонів гривень на погашення заборгованості із зарплат саме шевченківцям. Але вони стверджують, що ці гроші виплачують не всім. Одні кажуть, що отримати зарплату вдалося лише тим, у кого відкритий рахунок у банку “Золоті ворота”, а ті, хто одержує гроші в касі, — не бачили ні копійки. За словами інших працівників, борги можна забрати лише за умови, що звільнишся з підприємства. Та навіть тоді всю суму відразу не віддають. Спочатку потрібно написати заяву про звільнення за погодженням сторін — отримаєш 10 тисяч гривень, а решту — після відмови від претензій. Отож людям знову урвався терпець і 2 жовтня вони, щоб отримати свої кровні, перекрили біля заводу вулицю Жовтневої революції.

Хоч протестувальники не пропускали лише трамваї, затор утворився і з машин електротранспорту, і з автомобілів. Між шевченківцями і міліціонерами зав’язалася колотнеча, правоохоронці намагалися силою відштовхнути людей з дороги. Але ті вперто не відступали і вимагали, щоб до них вийшло керівництво: санатор чи представник облдержадміністрації. При цьому робітники просили міліціонерів зрозуміти, що вони не просто хуліганять, а протидіють знищенню промисловості в Україні та добиваються виплати своєї зарплати. Тільки-но надійшла інформація про те, що до протестуючих їде заступник голови облдержадміністрації Андрій Моченков, мітингувальники погодилися звільнити трамвайні колії.

У спокійніших умовах заступник керівника області пояснив працівникам заводу, що облдержадміністрація жорстко контролює витрачання 10 млн грн, які надійшли підприємству за вказівкою Миколи Азарова. За його словами, з цих грошей за зарплатною заборгованістю вже виплачено 2,5 млн грн. Зарплату платять і тим, хто звільняється, і тим, хто ще працює. “Десять мільйонів треба розділити правильно, грамотно. Є певна кількість людей, які планують звільнятися. Для того, щоб їх звільнити, необхідно повністю виплатити усі гроші. Поточну зарплату теж потрібно виплачувати”, — зазначив Андрій Моченков.

За його словами, працівники заводу продовжуватимуть одержувати гроші, а згодом — планують завершити виплату коштів, що надійшли. Треба лише почекати. Оскільки з таким проханням чиновники облдержадміністрації звертаються до шевченківців вже не вперше, як не вперше й обіцяють оптимізувати їхнє підприємство, люди обурюються і кажуть, що до того часу від заводу вже нічого не залишиться.

— Ми ж бачимо, як вивозять верстати й дорогоцінні метали, як ріжуть труби, а куди дівають гроші — невідомо, — каже працівниця заводу Тетяна Юзько. — А цими грошима також можна було б розплачуватися з людьми. Ми ж просимо віддати зароблене…

Щоб отримати борги із зарплати, шевченківці вже не раз влаштовували акції протесту. Торік, наприклад, під час однієї з них люди зробили навіть “марш-кидок” і пройшли пішки шість кілометрів від підприємства до будівлі облдержадміністрації на майдані Свободи. Тоді їм також обіцяли виплатити все до копійки. Такий похід вони повторили і цієї весни, а в серпні влаштували акцію протесту, як і нині, біля заводу. Черговий раз вислухавши обіцянки, люди вирішили: якщо кровно зароблені гроші їм не віддадуть — протестуватимуть щотижня. І похід до облдержадміністрації, сказали, теж не відміняється.

Світлана ГАЛАУР