“Циркони”: як протидіяти найсучаснішим російським ракетам, якими вона б'є по Києву

Тоді кінетичним ударом зім'яли будівлю приватної гімназії та Академії мистецтв імені Бойчука на Липках, через уламки та стрес постраждали семеро людей.

• Реальні характеристики

Росіяни дуже люблять показувати “Циркони” у своїх пропагандистських роликах, називають якісь відверто неймовірні характеристики про швидкість у 9-10 махів, дальність дії у 1000 км та бойову частину (БЧ) у пів тонни.

І це маючи габарити “Онікса”, у якого бойова частина 200-300 кг. До того ж “Циркон”, ймовірно, має два двигуни, що також вимагає простору.

(Про те, що “Циркон” — двоступенева ракета, можна припустити з аналізу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який зробив схематичне зображення на основі вивчення уламків першого збитого “Циркону” в лютому. — Ред.)

А так не буває — треба чимось пожертвувати, щоб вмістити нові можливості у ті самі розміри. Можливо, це зробили якраз за рахунок бойової частини, якщо історії, що ніяких 450 кг в БЧ “Циркону” немає, — правдиві.

Автор фото МІНОБОРОНИ РФ

25 березня був не перший випадок застосування “Цирконів” — 7 лютого ця ракета вже була збита і зруйнувалася на дрібні частини.

Тобто комплекс PATRIOT РАС-3 двічі перехопив гіперзвукову засекречену зброю росіян, як перед цим перехоплював “Кинджали”. Виходить, що корпорація Raytheon (Виробник PATRIOT. — Ред.) може відкривати шампанське і очікувати на нові контракти?

Що ж ми вже знаємо про “Циркон”?

Автор фото КНДІСЕ

Перше. Скоріше за все, жодних 10 махів у її реальних ТТХ немає. І навіть 7 махів може не бути, а ймовірно — менше.

(Defense Express оцінює швидкість “Циркону” на основній маршовій ділянці в 5,5 махів. - Ред.)

Прямоточний гіперзвуковий двигун (або Scramjet) до стабільної серії виробництва не освоїла жодна країна на планеті — ні Китай, ні США.

А в росіян у принципі не велося реальних розробок щодо цього, якщо не враховувати “агітки” в ЗМІ. Той самий “Кинджал” — це твердопаливна ракета, якій надається імпульс на початковому етапі, а далі швидкість спадає.

Так само і з “Цирконами” — немає у них маршової постійної швидкості, є прямоточний повітряно-реактивний двигун, який їй дозволяє досягати гіперзвуку.

Одна справа говорити про 7,5 махів над ціллю у ЗМІ.

І зовсім інша — реально освоїти Scramjet, забезпечити маршову постійну швидкість і прорвати ППО, яке просто не може встигнути вразити балістичну ціль, що активно маневрує у високих шарах атмосфери. Тобто не встигає вирахувати точку зустрічі, де кінетична болванка вразить “Циркон” та змусить його відхилитися від курсу чи здетонувати у повітрі.

У першому — вигідному для Росії випадку — були б великі вибухи на землі й руйнування на київському Подолі — від 400 кг вибухівки видавило б вікна в усьому кварталі, разом із рамами.

Автор фото КОМАНДУВАННЯ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ЗСУ

У результаті ж бачимо збиті російські гіперзвукові протикорабельні ракети вартістю до 20 млн доларів, чиї уламки пошкодили школу мистецтв.

Справді, хіба схоже на технічне досягнення, яке “немає аналогів”? Звісно, збивають його тоді, коли є сучасна система ППО PATRIOT. Якщо ж місто така система не закриває, то “Циркон” міг би завдати величезних руйнувань.

Чому збивають “Циркони”?

Автор фото КНДІСЕ

У ракет комплексів PATRIOT версії PAC-3 є своя головка самонаведення, тож ракета-перехоплювач на кінцевій ділянці сама шукає ціль, без її підсвічування локатором, й формує хмару з 24 вольфрамових стрижнів, що перебивають рулі та зминають корпус перехоплюваної ракети, відкидають її убік за рахунок сильного кінетичного удару.

Наче в тенісний м'ячик влучили.

Плюс йдуть постійні оновлення програмного забезпечення для американських ЗРК, зараз PATRIOT активно використовує інтерфейс PDB 8.1 — це розрахунки комп'ютера та нове 3D-середовище, що візуалізує атаку.

Загалом, всі 13 батарей PATRIOT Німеччини, від якої частину цих ЗРК отримала Україна, були модернізовані до PAC-3, так що “Патріоти” ЗСУ всі достатньо нові — з можливістю одночасно вражати як балістичні, так і аеродинамічні цілі.

Звідки і як запускали “Циркони”?

Автор фото МІНОБОРОНИ РФ

Кораблів, які можуть пускати “Циркони”, в Чорному морі немає — всі такі судна приписані до Північного флоту РФ.

Тому основний варіант, що стріляли з Криму з наземних установок “Оніксів”, які отримали апгрейд для роботи з новою системою, або ж з прототипів штатної наземної системи, створеної під власне “Циркони”.

Як і у будь-якої протикорабельної ракети, у “Цирконів” має бути радіолокаційна головка самонаведення — щоб “захоплювати” велику металеву ціль.

Але так по об'єктах у містах не влучиш — там все велике і з масами металу. Тому у запущених по Києву “Цирконів” ймовірно було активне тільки супутникове та інерційне наведення.

А це означає можливість спуфінга та інших радіоелектронних перешкод, а також не таку вже й “хірургічну точність” влучань.

Наскільки вони небезпечні?

Загроза від “Цирконів” безумовно є.

Крім Києва та ще кількох районів, протиракетна оборона в Україні не розгорнута в достатніх масштабах.

Та й ракети-перехоплювачі дорогі — залежно від ітерації їхня вартість сягає 5-8 млн доларів.

Але постійно стріляти дорогими гіперзвуковими ракетами росіянам і не обов'язково — достатньо “Іскандера”.

У принципі, ситуація для України нагадує Ізраїль та Перську Затоку в 1990-х, коли Ірак вів обстріли балістичними “Скадами” та “Ельбрусами” — перехоплення можливе, але часто уламки все одно падають на міста. Плюс час підльоту 2-3 хвилини для евакуації явно недостатній.

Та й рано чи пізно кремлівський режим може спробувати організувати одночасний проліт “Оніксів”, “Кинджалів” та “Іскандерів”, щоб перевантажити Силам оборони канали ПРО.

Але Україна має десятки шахт (у тому числі — закриті у Львівській та Дніпропетровській областях), колишні командні пункти стратегічних ракетних військ, ППО й інші тилові об'єкти кількох округів СРСР, які можна перетворити на ізольовані острівці, з достатнім захистом навіть від таких ударів.

Є катакомби та підземні споруди в Одесі й Києві.

Є мережі метро (із закинутими тунелями), різні технічні поверхи і бункери протиатомного захисту, що дісталися у спадок від СРСР (туди ж фактично ніхто реально вже не ходить під час тривог).

Більшість із цього не можна пробити навіть тактичною ядерною зброєю, не кажучи вже про гіперзвукові ракети з 200-кілограмовою бойовою частиною, з яких 60-80 кг — власне вибухівка.

Ховати там важливі об'єкти для промисловості та управління — це основний спосіб боротьби зі гіперзвуковими ракетами.

А ще — розосередження, коли, наприклад, токарний верстат і місце спорядження мін будуть відокремлені одне від одного й заховані по десятках порожніх цехів.

За таких умов, що б “Циркони” не вразили — воно буде дешевшим, ніж сама ця ракета.

На сьогодні Сили оборони перехоплюють над Києвом найсучасніші російські ракети.

Тож завдання на майбутнє — масштабувати такі результати на великі промислові центри й розосередити все, що можна розосередити.

Кирило ДАНИЛЬЧЕНКО