У Євросоюзі набагато легше запустити нове залізничне сполучення, ніж в Україні, — виконавчий директор RegioJet

- Потяг RegioJet “Прага — Чоп” мали запустити ще в листопаді 2023 року. Натомість у перший рейс він вийшов тільки 27 березня цього року. Чому перемовини щодо його запуску були такими тривалими і коли саме вдалось укласти угоду, на який термін?

— Підставою для курсування поїзда по території України є три окремі угоди, а саме: на курсування поїзда, яка є фактично угодою на отримання послуг доступу до інфраструктури; угода на розподіл електроенергії передбачає отримання послуг з розподілу електроенергії та її подачу до нашого локомотива; угода на отримання електроенергії.

Останню з трьох угод ми підписали з “Укрзалізницею” (УЗ) буквально за три дні до того, як вирушив у перший рейс потяг “Прага — Чоп — Прага”. Всі угоди укладено на один рік.

- Чому так складно і довго тривали перемовини з “Укрзалізницею”?

— Важко сказати... Ми ще не мали досвіду роботи з операторами інфраструктури країн, що не входять до Європейського Союзу, тому не можу сказати, це типово чи ні. Але, звичайно, в Європейському Союзі набагато легше запустити залізничне чи будь-яке інше сполучення. Там діють чіткі й зрозумілі правила та процедури, кожен гравець чітко розуміє алгоритм дій, що їх потрібно виконати для отримання доступу до відповідного маршруту. Якщо є вільна ємність і потреба в роботі того чи іншого оператора на якомусь напрямку, то це взагалі вирішується швидко. У випадку з Україною часто поставали зовсім неочікувані проблеми навіть там, де їх в принципі не мало бути. Я не знаю, в чому полягала проблема з “Укрзалізницею” і чому так довго питання вирішувалося.

- Зрештою, перемовини щодо запуску потягу “Прага — Київ” з пересадкою в Перемишлі проходили швидше?

— Це трохи інша річ. На початку рейс з Праги до Перемишля ми виконували як гуманітарний. Крім того, цим потягом в Україну доставлялися деякі гуманітарні вантажі.

Цей проект ми розпочали через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення. Отже, тоді нам було набагато легше знайти спільну мову з “Укрзалізницею”, якщо доречно вжити такі слова.

Потяг “Прага — Чоп” зовсім — іншого плану проект. По суті, це нове комерційне пасажирське сполучення, яке ми обслуговуємо як приватна компанія. Можливо, до такого типу угод у УЗ інші підходи. Окрім того, можливо, підходи до роботи з недержавними бізнесами у цієї компанії інші.

- Маєте в планах маркетингові акції, тимчасове зниження цін на проїздні квитки для пасажирів потягу “Прага — Чоп”?

— Ми встановили ціни за сидячі місця від EUR18,8 і близько EUR25 за подорож у спальних вагонах на повний маршрут протяжністю 810 км. Думаю, це дуже хороша ціна. Це справедлива ціна, оскільки до неї входять вечеря і сніданок.

Для прикладу: вартість квитка в сидячому вагоні другого класу за нещодавно відкритим маршрутом “Рава-Руська — Варшава” — EUR28, причому протяжність цього маршруту всього 330 км. Якщо ж порівняти з цінами на автобусні квитки — це, скажімо, вдвічі дешевше. Водночас пасажир має набагато більше комфорту, тому що їхати потягом набагато комфортніше. До того ж проходження прикордонного контролю для пасажирів потягу відбувається набагато швидше й простіше, ніж на автобусних лініях, а час проходження прикордонних та митних формальностей під час подорожей залізницею набагато прогнозованіший.

- Як працює інтернет у потязі “Прага —Чоп”? Ми раніше запитували RegioJet, як це буде, і нас запевнили, що через коротку відстань від Чопу до кордону зі Словаччиною сигнал діставатиме добре. Певно, ви вже перевірили, як це працює. Чи все гаразд?

— У Словаччині wi-fi працює дуже добре, але особисто у мене зараз не дуже хороший зв'язок на українській стороні (йдеться про мобільний інтернет у співрозмовника агентства, котрий на час інтерв’ю перебував у Чопі — ІФ-У). Маю на мобільному тільки 3G, тому мій інтернет дуже повільний. Ми вже думаємо, як поліпшити ситуацію. Можливо, будемо домовлятися з локальними інтернет-провайдерами й купувати їхні послуги (щоб забезпечити пасажирів якісним інтернетом на ділянці української території).

- УЗ запустила спеціальний пересадочний поїзд №345/346 “Чернівці — Чоп — Ужгород”, який стикуватиметься з новим міжнародним маршрутом “Прага — Чоп”. RegioJet інспектував цей потяг? Як оцінюєте умови в ньому?

— Хочу зазначити, що це дуже добре, адже пасажири можуть скористатися цією послугою й доїхати, наприклад, з Чопа до Івано-Франківська, Чернівців, Мукачева та інших міст і так само — у зворотному напрямку.

Парадокс полягає в тому, що, незважаючи на те, що і Буковина, і Прикарпаття мають спільний кордон з країнами ЄС, жителі цих регіонів не мали нормальних можливостей для подорожей до ЄС залізницею. Однак за рахунок нашої з “Укрзалізницею” співпраці у них з’явилася така можливість.

Я був всередині потягу “Укрзалізниці” — він має гарний вигляд. Скажімо, він такий типовий європейський потяг. Тож пасажири будуть задоволені.

- Після завершення дії однорічної угоди з УЗ на використання залізничної інфраструктури цієї компанії на ділянці від держкордону до Чопу плануєте її продовжити?

— Безумовно. Ми хотіли укласти угоду на більш тривалий строк. Ми хотіли б користуватись цією інфраструктурою максимально довго, адже маємо багато планів щодо розвитку бізнесу RegioJet в Україні й бачимо чимало можливостей. Ми хотіли б продовжити маршрут потягу з Праги до Мукачева. Ми переконані в можливості надавати якісні послуги клієнтам-українським громадянам, котрі подорожують до Європи, та іноземним туристам, які прямують в Україну. Наша компанія надає можливості подорожувати до Берліна, Дрездена, Парижа, Лондона, автобусами RegioJet в тому числі.

- Наскільки відомо, важливою передумовою продовження потягу до Мукачева є електрифікація європейської колії на ділянці Чоп-Мукачеве. Раніше її було електрифіковано, але пізніше деякі ділянки контактної мережі було демонтовано…

— Я повторю те, що уже сказав власник RegioJet Радим Янчура: ми готові інвестувати певні кошти в інфраструктуру в Україні, зокрема у відновлення електрифікації ділянки європейської колії Мукачеве — Чоп. Проте, звісно, реалізація таких проектів має відбуватися спільно з “Укрзалізницею”.

Більше того, сьогодні, зокрема, говорили про можливість будівництва євроколії від Чопа до Ужгорода і, відповідно, електрофікацію лінії до Ужгорода в майбутньому. Є ймовірність, що безпосередньо будівництво євроколії на цьому напрямку розпочнеться до кінця цього року. Це дасть RegioJet можливість організувати маршрут від Праги до Ужгорода.

- Ви вже маєте уявлення щодо обсягу інвестицій, необхідних для реалізації цього проекту?

— Ні. На жаль, я не маю такої інформації Тільки-но буде збудовано євроколію до Ужгорода, електрофікація може відбутися за один-два роки. RegioJet дуже серйозно налаштований стосовно реалізації цього проекту. Можу запевнити.

- Відомо, що RegioJet платить УЗ за доступ до інфраструктури. Який порядок цифр? Якщо порівняти оплату за використання інфраструктури в Україні і Європі, де дорожче — в Україні чи Європі?

— Так, ви маєте рацію. Я не маю права розкривати конкретні цифри, виходячи з умов нерозголошення. Однак, на жаль, плата набагато вища, ніж у Європі. Якщо рахувати у вартості потяг/кілометр — це майже вдесятеро дорожче, ніж в деяких країнах ЄС.

Нам було нелегко виконати ці умови. Але ми справді хочемо надавати цю послугу. Ми зацікавлені в реалізації проекту. Сподіваюсь, що в майбутньому ми сядемо за стіл і обговоримо  справедливі умови угоди. Це буде необхідно, тому що врешті це все сплачують пасажири, в основному українські громадяни, і ми хотіли б надалі мати справедливу вартість квитка для наших клієнтів.

- Перемовини щодо створення пересадкового терміналу на станції Мостиська II, що дасть змогу частково розвантажити Перемишль і стане передумовою для запуску потягу з Берліна між RegioJet і УЗ, тривають чи наразі заморожені? Є розуміння стосовно строків підготовки ТЕО, оцінки інвестицій, джерел фінансування?

— Це дуже важливий проект, реалізація якого дасть нам змогу наблизити запуск сполучення Київ — Берлін, а також розширить можливість інших наших напрямків.  Я б сказав, що наразі цей проект радше заморожений: у вересні минулого року ми скерували “Укрзалізниці” відповідні передпроєктні розрахунки й технічні рішення, але відтоді жодних дій не відбулося. Ми хотіли б повернутися до нього так швидко, як це можливо. Плануємо обговорювати це питання з УЗ.

- Чому реалізація проекту загальмувала?

— Для нас це справжня загадка, адже цей проект потрібен насамперед українським громадянам, які завдяки його реалізації отримають значно більше можливостей для подорожей до ЄС. Більше того, наша компанія задекларувала готовність до інвестування у цей проект, отож — це кошти для української економіки, адже реалізовуватимуть цей проект українські підрядники.

Перевагою запропонованого нами проекту є швидкість його реалізації. За правильної організації процесу проектування і будівництво пасажирської інфраструктури триватиме чотири місяці. Тобто якщо ми отримаємо сприяння з боку наших партнерів з “Укрзалізниці”, то уже в середині літа цього року наші поїзди зможуть доїхати до станціі Мостиська-2 і пасажири зможуть зручно та вигідно подорожувати як до Чеської Республіки, так і до Німеччини.

Нам відомо про наміри “Укрзалізниці” подовжити європейську колію від Мостиськоі до Скнилова. Ми дуже чекаємо на реалізацію цього проекту і хотіли б бути першими з-поміж європейських операторів, чий потяг прямуватиме до Львова європейською колією. Однак на реалізацію цього проекту підуть роки. А українським громадянам потрібно подорожувати вже сьогодні.

Більше того, кожен наш потяг в Україні — це нові робочі місця в країні, адже ми потребуємо послуг клінінгу, в перспективі — прання білизни, екіпірування тощо.

- Повертаючись до питання про створення пересадкового терміналу на станції Мостиська II, можливо, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури зможе допомогти з його розв'язанням?

— Дуже сподіваємося, що міністерство сприятиме прискоренню реалізації проекту. Адже цей проект дуже важливий не лише для нас, а, можливо, й для інших операторів. Ми за допомогою цього проекту можемо подовжити маршрут з Праги до Мостиська-II, а також відкрити сполучення з України до Берліна та Ганноверу. Всі необхідні дозволи для проходження потягом цим по маршрутом по території Польщі та Німеччини ми вже отримали.

Поточний маршрут (з пересадкою в Перемишлі — ІФ-У) не має достатньої спроможності для тієї кількості пасажирів, що користуються цією лінією. Отже Мостиська-II буде однозначно кращим варіантом, оскільки дасть змогу фактично подвоїти пропускну спросможність цього переходу.

- У підсумку, коли, згідно з вашими очікуваннями, вдасться запустити потяг RegioGet з Києва до Берліна — до кінця 2024 року чи радше вже наступного року?

— Думаю, є підстави вважати, що ми могли б запустити цей маршрут в поточному році, проте, звісно, за умови співпраці з “Укрзалізницею”.

- Повідомлялося, що RegioJet працює над інтеграцією системи продажу квитків на поїзд “Прага — Перемишль” з “Укрзалізницею”. На якому етапі перемовини і чому досі інтеграція не відбулася? Що є перешкодою і через що виникають розбіжності?

— Це створить додаткові зручності для пасажирів. Зараз вони можуть купувати квитки на потяги RegioJet тільки на нашому сайті. Якщо ж інтеграція відбудеться, пасажири також зможуть скористатися сайтом, додатком УЗ, касами українських вокзалів. Можна буде купити не тільки квитки на наші потяги, а й на пересадочні маршрути, в тому числі й на автобусні маршрути RegioJet. На першому етапі ми готові інтегруватися через AРI. Наразі чекаємо рішень і кроків з боку УЗ.

- Як просуваються справи щодо співпраці RegioJet і Крюківського вагонобудівного заводу? Ми чули заяви власника RegioJet Радіма Янчури про потенційну готовність замовити вагони на цьому підприємстві…

— Наскільки мені відомо, ми досі не маємо пропозиції від Крюківського заводу, щоб провести внутрішню дискусію про можливості купівлі цих вагонів. Ми, звичайно, готові це обговорювати, але нам потрібно отримати від них якусь конкретну пропозицію. Крім того, потрібно владнати низку організаційних питань, у тому числі й стосовно оподаткування такої продукції в Євросоюзі.

Наша компанія зростає і динамічно розвивається. Ми постійно працюємо над оновленням і збільшенням нашого парку рухомого складу. Зокрема, нещодавно придбали рухомий склад у польського виробника — компанії PESA.

Ми відкриті до переговорів з новими постачальниками. Для нас головне, щоб рухомий склад повністю відповідав усім вимогам ЄС, а також щоб виробник запропонував конкурентну ціну та умови поставки.

Альона МАНЖЕЛО