Вистава для Заходу? Чому у нових скандалах з Міноборони “шукають Резнікова”

9 січня Міноборони повідомило, що розриває усі контракти, в тому числі на харчування ЗСУ, з компаніями львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича. Останнього ДБР викрило на пропозиції хабаря в $500 тис. за те, щоб слідство було лояльним до його компаній у справі про розкрадання 1 млрд грн на закупівлях військової форми. Її для армії мали відшити й поставити три будівельні фірми цього львівського підприємця. Однак, за версією слідства, поставлений товар виявився не придатним до використання.

Та згодом з’ясувалося, що, зокрема, харчові контракти з фірмами Гринкевича МОУ розривати не буде. Принаймні один з них є чинним і зараз.

“Готелі і Хорватія”

Ще один скандал викликала публікація видання NV про постачальницю МОУ Тетяну Глиняну. Її компанії мають контракти з Міноборони на харчування ЗСУ. І паралельно наприкінці 2023 року вона стала інвестором готельного бізнесу в Хорватії.

Згодом видання опублікувало позицію самої Тетяни Глиняної, яка заперечила будь-який зв’язок її вже десятирічного хорватського бізнесу з діяльністю української компанії, що має державні підряди.

А потім у ситуації розібралися й хорватські медіа, які підтвердили відсутність українських грошей у хорватських бізнес-активах підприємиці.

“Старий” монополіст

Ще один закупівельний скандал торкнувся харчових закупівель МОУ у компанії “Військсервіс-волонтер”. Вона відома тим, що свого часу буда монополістом ринку харчування ЗСУ, та втратила свої позиції з приходом на посаду міністра оборони Олексія Резнікова.

Наразі ж стало відомо про нібито оборудку полковника Сил логістики ЗСУ Олександра Козловського спільно з компанією “Військсервіс-волонтер” на суму 170 млн грн. За даними “Наші гроші”, у схемі розтрати держкоштів були задіяні такі підприємства, як “Армісет”, “Ректан”, “Архімагір”, “Військсервіс-Волонтер”, “Ресурс-Сервіс КМ” та “Еко Трейд Юкрейн”.

Куди подівся Резніков?

На фоні усіх перерахованих історій в інформаційному просторі країни стартувала ціла компанія із закликами “відшукати Резнікова”. Десятки новин у ЗМІ, дописів у соцмережах та коментарі різних публічних осіб містили в собі запитання “Куди подівся Резніков?”. Окремі з них активно ширили різні припущення про те, що ексміністр виїхав з України, а мав бути мало не на лаві підсудних.

10 січня з'явилося фото Олексія Резнікова, присутнього на церемонії відкриття меморіалу Леоніду Кравчуку в Києві. Та всі ці новини теж супроводжувалися опосередкованими звинуваченнями Резнікова у нібито причетності до “розкрадання коштів МОУ”.

“Резнікову варто було б не на відкриття меморіалів їздити, а пояснювати результати внутрішнього аудиту Міноборони, який виявив порушень на понад 10 млрд грн. І тут не тільки про сумновідомі яйця по 17”, — йшлося, наприклад, з цього приводу у дописі ЦПК.

Для кого вистава?

Аналіз кампанії з “пошуку Резнікова” вказує на її спланований характер. І, очевидно, що її мета полягає в убезпеченні чинного керівництва Міноборони від шлейфу корупційних скандалів. Можна припустити, що з Резнікова й надалі робитимуть цапа-відбувайла, скидаючи на його прізвище і ніким ще не доведені старі звинувачення (історія з яйцями по 17 грн), і нові корупційні факти — як-то оборудки родини Гринкевичів. Хоч контракти з цим львівським бізнесменом укладалися МОУ вже за керівництва Умєрова.

Такі скандали довкола роботи головного оборонного відомства країни вкрай негативно позначаються на настроях західних партнерів. Вони вже почали зменшувати обсяги надання військової допомоги Україні. Очевидно, що шляхом звинувачень Резнікова навіть у штучних та вже спростованих “гріхах” була влаштована така собі “вистава для Заходу”. Її головна мета — переконати західне лоббі в боротьбі з корупцією..

Але для цього потрібні реальні потужні антикорупційні заходи. Тут “пошуку Резнікова” буде замало.

Олександр КОСТЕНКО