Олександр Мороз: “Президент мав формальне право ухвалювати рішення про розпуск парламенту, і ним скористався”

Тому до дострокових виборів, призначених Віктором Ющенком ставлення у нього двояке.

З одного боку, він називає їх “турботою про власні інтереси” Президента, з іншого — розуміє, що це його шанс повернутися під купол на Грушевського. Вибори-2008 стануть для Мороза та його Соцпартії вирішальною битвою: або СПУ повернеться “з грязі в князі”, або ж остаточно маргіналізується та загубиться серед партій, які, можливо, і мають славну історію, проте позбавлені будь-якої політичної перспективи

В інтерв’ю “Главреду” Олександр Мороз — один із головних критиків нинішньої влади — зі своєї дзвіниці називає причини політичної кризи в Україні, а також прогнозує, що дасть грядуща виборча кампанія.

“Сьогодні парламенту фактично немає”

— Олександре Олександровичу, оцініть указ Віктора Ющенка про розпуск парламенту, це позитив чи негатив для країни?

— Добре, що ви так поставили питання, тому що прийняте Президентом рішення — це винятково турбота про його власні інтереси.

Президент мав формальне право ухвалювати таке рішення, і ним скористався. Але треба мати на увазі, що це право стало наслідком незаконних дій Президента в минулому році, пов’язаних із розпуском Верховної Ради п’ятого скликання. Вони з Юлією Тимошенко розіграли ту авантюру удвох, а сьогодні пожинають її гіркі плоди.

Минулого року при відкритті першої сесії парламенту я виступав із доповіддю, і все, про що тоді говорив, на сьогодні підтвердилось. Інфляція, розгул цін. Немає жодної стабільності чи процвітання, котрі обіцяли людям. Передвиборні зобов’язання ніхто й не збирався виконувати, парламент перетворений у середовище інтриг та політичної боротьби.

Ще рік тому було очевидно, що попереду нові дострокові вибори у зв’язку з тим, що цей парламент не зможе працювати. На зустрічі Президента з керівниками парламенту і депутатських фракцій йшлося про те, що начебто 2 вересня 2008 року утворилась нова коаліція. На цій вигадці основані кроки щодо припинення повноважень парламенту. Хоч насправді кроки Ющенко пов’язані з підготовкою до президентської кампанії. Він намагається побороти конкурента, найбільше — Юлію Тимошенко. І більше нічого немає за красномовними розмовами Ющенко про ситуацію у ВР.

— Оскільки ви згадали про парламентські події останнього місяця, починаючи з 2 вересня, то я хотів би, щоб ви оцінили і цю неформальну коаліцію БЮТ з Партією регіонів. Чим для країни був чи міг би бути цей громадянський шлюб, який, зрештою, не було зареєстровано у загсі?

— Бачите, в загсі для шлюбу потрібні юридичні підстави, а не домисли про те що молоді зустрічалися — про щось домовлялися. А тут події не для маршу Мендельсона. І аналізувати, як було проведено те чи інше голосування, я не буду, бо в цьому немає жодного сенсу.

Це все одно, що повернутися 2006 року до закону “Про Кабінет Міністрів”. Президент його підписав, а зі мною та Януковичем домовився, що через кілька днів сесія парламенту внесе сім президентських поправок, котрі знімають будь-які зауваження щодо невідповідності закону про КМ Конституції. Добре — вдарили по руках. А через кілька хвилин до журналістів виходить керівник СП і говорить: “Ні до чого домовитися не можна. Це такі от люди, тому треба йти на вибори, бо це підкоп під повноваження Президента”.

Ніякого ж підкопу не було. А причина — приведення закону “Про Кабінет Міністрів” у відповідність із тими нормами Конституції, котрі разом із Ющенком та нами були змінені 8 грудня 2004 року.

— Президент та його оточення, говорячи про події 2 вересня, часто проводять паралелі між цими голосуваннями та вашим вчинком у Верховій Раді минулого скликання...

— А які тут можуть бути паралелі, хотів би я знати? Сьогодні парламенту фактично немає. Що ж заважає тим, хто клявся на вірність виборцям, хто разом із Президентом і прем’єр-міністром виходив на екрани телебачення, обіймався, цілувався, квіти дарував, і говорив, що це вже остаточно і назавжди, що розпочнеться епоха стабільності та процвітання, — виконати свої обіцянки? Які можуть бути порівняння? Немає соціалістів, немає, на кого звернути вину, і тому чуємо балачки про порівняння. Бо причина тоді була та ж сама! Чому тоді три з половиною місяці ми не могли сформувати коаліцію?! Вся причина в інтризі між ними, в конкуренції між Ющенко і Тимошенко. Тільки тоді переклали вину на соціалістів, ховаючи оцю взаємну “любов до гроба”, іншого вислову не знайдеш. А сьогодні “крайніх” немає.

Тому порівнювати некоректно. Я пригадую, після 2 вересня Савік Шустер проводив інтерактивне опитування: так хто тепер зрадив? Я думаю, що можна було б запитати: “А хто зрадив тоді?” — і виявилося б, що персонажі не змінились.

— Інтрига між Віктором Ющенко та Юлією Тимошенко, очевидно, збережеться і в наступному скликанні Верховної Ради, яка буде обрана в грудні. Чи буде довговічним наступний парламент? Яким ви бачите майбутнє Верховної Ради сьомого скликання?

— Те, що вона буде нестабільною, очевидно. Є ще кілька обставин, які пов’язані із терміном наступних президентських виборів: не можна буде ані розпускати парламент, ані відправляти у відставку Президента. Тому невизначеність збережеться певний час, і можливо, після виборів Президента, вдасться все-таки змінити Конституцію, щоб ця посада не була занадто ажіотажною. Функції президента повинні зводитися до забезпечення балансу влади в Україні, а не до концентрації всієї влади в руках однієї людини.

— Окресліть головні напрямки виборчої кампанії, яка зараз починається, головні теми, які будуть використовуватися нашими політсилами. Чим вона буде відрізнятися, скажімо, від минулорічної, чи позаминулорічної кампаній? Що нового нам скажуть політики цього разу?

— Я гадаю, що представники різних політичних сил особливо нового мало що скажуть. На всіх попередніх виборчих кампаніях програми в усіх партій були соціально зорієнтованими, власне, як і програма Соціалістичної партії. Тільки якщо для нас це — предмет діяльності, то для них -- лише передвиборчі гасла.

Коли мене запитують: “З якими лозунгами ви пішли б на вибори сьогодні?” — відповідаю, що готовий взяти їхні лозунги у їхньому авторстві, але просив би у людей дати їм оцінку. Наприклад, “Закон — один для всіх” — “Наша Україна”. А внизу підписати: “Дайте цьому оцінку. Соціалістична партія України”. Або “Справедливість є — за неї треба боротися” — Юлія Тимошенко”. Або “Бандитам — тюрми”, “Розмежуємо бізнес і владу”, “Ліквідуємо депутатську недоторканність”, або “Скасуємо пільги депутатам”. Щоб виникало в людей питання: а що з цього зроблено? Хлопці не призиваються в армію? Повернули хоча б половину заощаджень людям? Стабільність забезпечена? Інфляція подолана?

В цілому ж, в країні абсолютний безлад, руїна державності. Треба цю руїну подолати, врятувати Україну. Думаю, що це мало би стати лозунгом, здатним об’єднувати людей. Скажімо, в зовнішній політиці абсолютно доступне гасло: “Росія — не ворог, НАТО — не друг”, або у внутрішній політиці: “Працююча людина не може бути бідною”. Це елементарно, всім зрозуміло. Або ж — “Люди, брехню здолали, давайте збудуємо Україну!”

Проте, в основі всього має бути завершення політичної реформи. До тих пір, поки буде гризня за владу з використанням інструментів держави, поки будуть розтоптуватися Конституція, закони, поки робота судів буде повністю залежна, самостійна робота Конституційного суду фактично ліквідована — у державі порядку не буде, і життя людей не покращиться. Подумайте, лише бюджет та суб’єкти минулої кампанії на вибори витратили приблизно 8 млрд. гривень. Зрозуміло, скажуть, що то гроші партій. А де ж вони взялися у партій? Гроші появляються тільки із сфери матеріального виробництва. Себто, із рук і мізків всього суспільства. Воно готове знов відмовитись від таких грошей? Це ж розтранжирювання, головотяпство, безглуздя!

— Кампанію, яка зараз починається, вже називають репетицією президентських виборів. Чи вплине часова близькість президентських виборів на технологічний чи риторичний бік кампанії?

— Кілька днів тому Юлія Тимошенко давала велике інтерв’ю. В деталі не буду вдаватися, там багато сумнівних за змістом моментів. Проте в сукупності це був перевиборний меседж кандидата в президенти.

Чи будуть якісь нові технології застосовані? Біда в тому, що сьогодні технології та їх застосування в Україні залежать від грошей. Ми домагалися свободи слова, борючись з кучмізмом, а добилися свободи застосування грошей. Сьогодні в кого більше грошей, той більше на екранах телебачення, той говоритиме те, що хочуть почути люди, замість того, що треба робити в державі. Або що вони будуть робити. І це не викликає великих сподівань стосовно новацій у виборчій кампанії. Матимемо приблизно повторення минулорічної кампанії.

— Чи можливий зрив виборів? Свого часу ходили чутки про те, що насправді Банковій потрібні не нові вибори, а розпуск парламенту нібито для того, щоб всі органи державної влади знаходилися в підвішеному стані, а єдиним легітимним інститутом залишався Президент...

— Люди мають достатню громадянську активність, вони прийдуть на вибори.

А, по-друге, у Президента не має права припиняти роботу парламенту. Його указ юридично безграмотний. Він може оголосити дострокові вибори, але відповідно до Основного Закону парламент працює до моменту приведення до присяги новообраних депутатів. Тобто парламент зараз повинен працювати. І те, що Ющенко уявляє, ніби парламенту вже немає, бо він поїхавши в Італію, підписав відповідний указ, ні про що не говорить. Суд, між іншим, ще не закінчив розгляд справи стосовно минулорічного розпуску парламенту…

— А в якому суді відбувається розгляд цієї справи?

— Це питання розглядається у Верховному Суді. Щодо теперішнього указу сьогодні можна звернутися до Конституційного суду, аби він дав йому оцінку. Я гадаю, що це було б абсолютно правомірним кроком з боку суб’єктів, які мають право звертатися до КС. Врешті-решт треба привести Президента до тверезості, щоб він все-таки читав Конституцію.

— А якщо уявити, що якийсь із цих судів — Верховний, Конституційний, Європейський —підтримає рішення про те, що цей указ все-таки був незаконним, це призведе до якихось наслідків?

— Подивимося. У будь-якому разі, це стане хорошим уроком і для суспільства, і для політикуму, і для тих, хто буде виконувати відповідні функції. Всі зобов’язані працювати відповідно до закону.

“Ми відновимо свою присутність у Верховній Раді”

— Чи могли б ви спрогнозувати результати окремих політичних сил у цій кампанії? Партія регіонів та Блок Юлії Тимошенко не приховують, що налаштовані на здобуття такого результату, який дозволив би їм самостійно сформувати більшість у наступному парламенті. Чи мають ці їхні сподівання під собою підґрунтя? Скільки голосів виборців мів би отримати Блок Ющенка, про готовність очолити який вчора в Римі заявив Президент?..

— Хай він очолить цей блок і тим самим ще раз продемонструє свою юридичну підготовку. Не функція Президента балотуватися в депутати. Бо можна зрозуміти, що Президент бачить перевагу члена парламенту перед статусом Президента. А якщо це не так, то кого ми дуримо? Підніміть гасло “Блок Ющенка” на прапор, але в списку його не повинно бути. Зрештою, завжди можна послатися, що це Блок Петра Ющенка, чи інших родичів. Це вже “хоружівська” традиція.

А робити прогнози… Не хочу цим займатися. Є соціологічні дослідження сьогодні, які говорять, що показники згаданих партій, зменшуються. Яке буде співвідношення, мене менше цікавить. Можу тільки запевнити, що я і мої однодумці робитимуть все, щоб у Верховній Раді була фракція Соціалістичної партії, оскільки без її присутності там ми і далі будемо свідками використання інструментів влади для задоволення певних бізнесових інтересів. Про соціальну сферу ніхто не згадуватиме. Адже рік у парламенті нічого не робилося для вчителя, про ветерана, дітей війни, власників земельних паїв. Не згадувалось про те, що людей хвилює насправді…

— Нещодавно про шахтарів заговорили…

— Про шахтарів заговорили, але це піар-хід. Згадайте як розхвалювали економічний експеримент з переведенням на погодинну оплату праці шахтарів, виявилось, що вони втрачають на цьому. Тому коментувати перспективи опонентів не буду: це не мій профіль.

— Тоді прокоментуйте ваші перспективи. Які електоральні результати покаже Соціалістична партія на виборах-2008?

— Я і мої однопартійці сподіваємося, віримо і налаштовані на те, що у нас буде фракція у парламенті. Її розмір і кількість депутатів буде залежати від багатьох факторів, у тому числі й від мультиплікатора. У зв’язку зі зниженням базових показників у всіх партій, мультиплікатор буде високим. І це дасть змогу мати у Верховній Раді працездатну фракцію СПУ, яка добиватиметься реалізації соціальних програм, фінансування їх і вирішення тих питань, які ставлять виборці. Це — те, що пов’язано з роботою, з заробітною платою, з пенсійним забезпеченням, соціальною сферою взагалі. Соцпартія має конкретні пропозиції щодо житлово-комунальної реформі, щодо перспектив використання землі в Україні, підтримки дрібного та середнього бізнесу, створенню середнього класу в Україні. Я гадаю, що це людьми буде підтримано. Наприклад, зараз загострюється проблема житла, і СПУ займається конкретним втіленням нашої програми, організовуючи людей, створюючи юридичні структури на захист їхніх інтересів. Це найперше стосується мешканців гуртожитків. Вже тепер ми здійснюємо конкретні заходи по захисту інтересів сільгоспвиробників, зокрема, виробників молочної продукції. І я впевнений, що ми там доб’ємося відповідних зрушень, вже є хороші приклади. Скажімо, в Сумській області, люди добре відгукуються на зусилля соціалістів, згуртовуються, добиваються підвищення закупівельних цін на молоко. А це важлива складова всієї економіки, виробництва.. Я гадаю, що саме таким шляхом і потрібно йти. СПУ налаштована на конкретику, на організацію спротиву порушенням прав та інтересів громадян.

— Ви уникаєте назвати цифри… От у порівнянні з минулими чи позаминулими виборами, на який відсоток голосів виборців ви розраховуєте?

— Ми відновимо свою присутність у Верховній Раді на рівні 2006 року.

— Де зараз знаходиться електоральна база Соціалістичної партії України в регіональному розрізі? У 2006 році ваше електоральне ядро знаходилося у центральній Україні. У 2007-му в Маріуполі та на Одещині ваші показники піднялись, і, навпаки, відчутно знизилися результати в центральній Україні. Хто проголосує за соціалістів в 2008 році?

— Ми розраховуємо на всю Україну. Результати минулих кампаній свідчать, що скрізь, де добре працюють низові організації наших активістів, ми досягали відповідного результату. Можна мати у окремому селі на Тернопільщині 29%, можна мати 30% у окремому районі Одеської області. А можна мати нуль в центральній Україні, якщо не займатися конкретною роботою. Тому ми саме на таку роботу налаштовуємо наш актив. Сподіваюся, ми, по-перше, повернемо підтримку у центральних областях і, по-друге, відновимо ті позиції, які здобували в інших областях України.

— Ви вже заявили про те, що Соціалістична партія іде на вибори самостійно. В той же час було відомо про певні переговори у рамках створення так званої лівиці. Чим саме зумовлений ваш самостійний похід на вибори і чому не вдалося створити той чи інший блок?

— У липні ми звернулися до комуністів з пропозицією щодо створення передвиборчого технологічного блоку, який би не означав злиття партій. Відповідь, загалом негативна. КПУ поставила питання про ідеологічні засади, про ставлення до НАТО… Але ці питання абсолютно з’ясовані ще з 1992 року, тобто за рік до створення Комуністичної партії України. Свою позицію ми відстоюємо абсолютно чесно та відверто. Це не тема для обговорення. Та і взагалі, якщо вони поставили питання про НАТО, про статус мови і таке інше, то давайте запитаємо у людей: це їхня найперша проблема чи ні?

Тому ми ще раз підтвердили, вже втретє з 1998 року, що в СПУ готові до консолідації, ми готові до блокування, але щоб це були не торги, а продумана технологія яка в результаті протиставить представникам інших політичних сил голоси тих людей, які хочуть голосувати за лівих, а таких більше 30%. Але їм важко визначитися, вони мало відрізняють Комуністичну партію від Соціалістичної, Соціал-демократичної. Ми не зустріли порозуміння. Шкода… Але, все що від нас залежить, — зробимо самостійно.

— Прокоментуйте чутки про можливість створення такого технічного, власне, блоку, якого не вийшло створити з комуністами, соціалістів з командою Черновецького, який уже теж не раз заявляв про свої парламентські амбіції. Можливо, він би став ідеальним партнером якраз у плані створення такого блоку?

— Ми таке питання не обговорювали. Наскільки мені відомо, на голоси прихильників Черновецького розраховує Ющенко. Я з повагою ставлюся до Черновецького, до тих людей, що його підтримують... Чому я так кажу? Тому що це практично (сміється) наш електорат, але він опрацьований таким чином, що голосує за Черновецького. Тому вдасться щось зробити йому, щоб пройти до парламенту — дай Бог, не маю нічого проти. Але говорити про те, що ми під час виборів можемо, скажімо, створити якусь структуру чи формалізувати відносини, — таких перспектив не видно. Та й часу мало.

— Наскільки готова Соціалістична партія до виборів зараз? Чи розгорнута мережа штабів, у тому числі центральний штаб?

— Все це ми зробили ще півроку тому, виходячи із того, що коли при владі авантюристи, то можна будь-коли чекати на спонтанні рішення. Так і вийшло. Тому наші структури готові до виборів. Керівником виборчої кампанії є Мороз — голова партії.

— Якщо Соціалістична партія опиниться у Верховній Раді, кого ми побачимо у складі фракції? Це будуть ті самі люди, які знайомі нам ще з початку 90-х, чи ми побачимо певне оновлення списку, якихось нових людей? Чи чекати нам сюрпризів, несподіванок?

— Нові обличчя будуть. Розрахунок ведемо на тих людей, які на попередніх виборах довели вміння працювати і давати результат. Тому оновлення партійного списку буде суттєвим.

— За рахунок чого проводитиметься фінансування виборчої кампанії Соціалістичної партії? І у зв’язку із цим, очевидно, ще раз виникає питання про роль Володимира Бойка у житті партії...

— На попередніх кампаніях, як і раніше, Володимир Семенович Бойко жодної копійки не вкладав у фінансування нашої кампанії. Це його принцип. Він мною поділяється. І іншим представникам ділових кіл, які попадали до нашого списку, ставилося завдання конкретне: ви авторитетні люди в певному регіоні чи секторі суспільному — використовуйте свій авторитет для того, щоб підтримали там нашу партію. На таких умовах ми співпрацювали і з Володимиром Семеновичем. Сподіваюся, нам вдасться подовжити таку співпрацю. А інших умов не існує.

— За рахунок чого в такому разі фінансуватиметься виборча кампанія вашої партії?

— За рахунок виборчого фонду Соціалістичної партії.

— Який формується із членських внесків?

— У нас немає внесків. Статут передбачає матеріальну допомогу з боку її членів. Крім того, якщо ми десь знайдемо, скажімо, спонсорів, які хочуть нормального життя та стабільності в Україні, які можуть допомогти з проплатою рекламних матеріалів тощо — будемо вдячні. Користуючись публікацією інтерв’ю, я якраз і звертаюся до них.

— Якщо говорити про персоналії, які, можливо, опиняться у вашому списку, то, знову ж таки, звернула на себе увагу розлога стаття про Володимира Бойка, яка вийшла з нагоди його дня народження і на першій шпальні газети “Комуніст”. Чи підтримуєте ви з сталий контакт з Бойком? Чи, можливо, ми побачимо Володимира Семеновича у списку комуністів?

— Ми, як належить, привітали Володимира Семеновича. Вітали його і представники інших політичних сил — бо він того заслуговує. А загалом Бойко, не будучи членом партії, здійснює таку соціальну політику, яку сповідують соціалісти. Це приклад для багатьох. Ми дорожимо таким прикладом, розраховуємо на нього.

— Що зараз з Василем Петровичем Цушком? Чи підтримуєте ви з ним контакт? Як зараз у нього зі здоров’ям? Чи буде з’їзду партії запропоновано включити його до виборчого списку?

— Я останнім часом не спілкувався з Василем Петровичем. Але якщо Цушко виявить бажання бути в списку партії, місце в нього буде помітне.

— Стосовно Миколи Рудьковського. Зараз його справу направили на додаткове розслідування. Чи не завадить це його участі в парламентських виборах? Ходять чутки про те, що він веде переговори про входження до списку Партії регіонів. Що вам відомо про це?

— Я на підставі чуток не буду робити ніяких висновків. Коли чутки послухаєш, то в мене йдуть переговори і з Блоком Юлії Тимошенко, і з Секретаріатом Президента… . З’їзд буде визначатися стосовно кожної кандидатури.

— Чи підтримуєте ви контакт з Миколою Мельниченком? Чи можливе його повторне входження до списку Соціалістичної партії? Зараз, здається, формальних перешкод для того щоб він потрапив до парламенту, немає?..

— З Миколою Мельниченком я підтримую весь час контакти. Він зараз створює свою політичну партію. Ми до цього ставимося з повагою.

— Валентина Семенюк-Самсоненко, яка є формально визначеним кандидатом у Президенти від Соціалістичної партії зараз, по суті, працює в команді Банкової...

— По чому це видно?

— У конфлікті Президента та уряду вона послідовно займає позицію Президента. А укази Президента з приватизаційних питань практично у ста відсотках збігаються з позицією Фонду держмайна.

— Це нормально. Хоч у одній галузі правовідносин Віктор Ющенко дотримується Конституції. А як вона може працювати інакше, коли першим завданням прем’єр-міністра є просто звільнення її з посади — щоб віддати Фонд держмайна людині, яка буде займатися дерибаном? І, очевидно, якщо Президент у даному випадку стоїть на букві закону, то добре. Але це не означає, що Валентина Семенюк працює під інтереси Президента. Вона працює для інтересів держави, як це було із самого першого дня, як вона зайняла цю посаду.

— Ви згадували про гасла, з якими ви будете йти до людей. Але яким саме чином ви дійдете до них? Я маю на увазі медіа-холдинг Соціалістичної партії, про який свого часу багато говорилося. На якому етапі знаходиться його розвиток?

— Медіа-холдинг розвивається, він об’єднує газету “Товариш” і дев’ятнадцять регіональних видань, у них є спільно розроблена редакційна політика. Опора робиться на соціальні комунікації, які здійснюють соціалісти, організовуючи людей на захист їхні інтересів. Але вона не тільки під час виборної кампанії, вона постійно повинна проводитися. Я знаю абсолютно точно, що жодна партія цим не займається. Чому? Тому що всі вони, за невеликим винятком, створені як політичне оформлення бізнесових кіл, це не їхній профіль. Думаю, що громадяни, котрі уважно слідкують за всім, що відбувається в країні, повинні зважити на ці обставини, і зробити відповідні висновки шляхом голосування.

Святослав ХОМЕНКО